Заголовок тимчасово відсутній

Без звільнення перевести працівника з сумісництва на основне місце роботи чи навпаки не можливо! Потрібно обовʼязково звільнити сумісника за його заявою та наказом роботодавця (логічно це зробити за угодою сторін), в день написати заяву про прийняття за основним місцем роботи, в той же подати Повідомлення про прийняття на роботу за основним місцем, дата прийняття в повідомленні буде наступний день. У КЗпП переведення працівника згадується лише в ст. 32, і там ідеться про переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, а також про переведення на роботу на інше підприємство, до установи, організації або в іншу місцевість.
Оскільки в нашій ситуації робота залишається тією ж, як і посада, а змінюється лише статус місця роботи (із сумісництва на основне), то, на думку Мінсоцполітики , переведення тут не повинне застосовуватися. Можливий варіант лише зі звільненням і прийняттям.
Ще один аргумент: не можливість при такому горе-переведенні подати в Додатку 5 Податкового розрахунку сум доходів відомості про переведення (ну тому що такого переведення просто не буває). Тому потрібно застосувати механізм: звільнення - прийняття - повідомлення ДПС.
Не забудьте оформити звільнення працівника відповідно до законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n310 , роботодавець зобов’язаний у день звільнення: видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення , письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 ) провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Починаючи з 19.07.2022 року у разі переведення працівника від одного роботодавця до іншого йому має бути виплачена компенсація за невикористану відпустку. Такої опції, як перерахування зароблених відпускних новому роботодавцю, тепер немає (ч. 3 ст. 83 КЗпП виключено). Відлік «відпускного» стажу починається з дати початку трудових відносин з роботодавцем на новому місці роботи (ст. 81 КЗпП та ч. 3 ст. 9 Закону про відпустки виключено). Раді допомогти, звертайтесь ще!