Новий Трудовий кодекс VS КЗпП: що очікувати працівнику та роботодавцю

Оприлюднення тексту проєкту Трудового кодексу

5 січня 2024 року на сайті Мінекономіки оприлюднено повідомлення про підготовку проєкту Трудового кодексу.

Основні напрямки змін, озвучені Міністерством, – це боротьба з мобінгом, відмова від паперових трудових книжок, легалізація надомної, дистанційної роботи та роботи на умовах нефіксованого робочого часу. Останнє викликало лише подив, адже вказані форми праці присутні у чинному КЗпП й зараз.

І от на сайті Об’єднань профспілок з’явився текст проєкту Трудового кодексу. Одразу варто відзначити, що ним передбачено перехід на новий Трудовий кодекс з 1 січня року, наступного за днем його опублікування. Разом із КЗпП втратять чинність Закон про відпустки, Закон про оплату праці й низка інших важливих документів. 

Як бачимо, нас очікує справжня трудова реформа. Тож пропоную не зволікати й розібратися з найважливішими моментами, викладеним у проєкті Трудового кодексу.

Перехід на е-трудові

Почнімо з трудових книжок. Паперова форма трудових книжок, дійсно, не передбачена. Проєкт Трудового кодексу передбачає ведення обліку трудової діяльності виключно в електронній формі. А це ще раз підтверджує, що невдовзі ми перейдемо з паперових трудових книжок до електронних. 

Отже, пам’ятайте про необхідність передавання скан-копій паперових трудових книжок до Пенсійного фонду, цей процес триває і протягом 2024 року. 

Письмові трудові договори

Проєкт Трудового кодексу вже не передбачає укладення трудового договору в усній формі. Трудові договори укладатимуться у письмовій або електронній формі. До речі, у проєкті Трудового кодексу нарешті йдеться про додатки до трудового договору, такі як доповнення і додаткову угоду, у якій фіксуються зміни за трудовим договором.

Для підприємств, на яких працюють понад 1 000 працівників на процедуру переходу з усних на письмові трудові договори відведено 2 роки.

Ознаки трудових відносин

Крім того, у проєкті Трудового кодексу визначено ознаки трудових відносин:

1. особисте виконання особою роботи за конкретною професією, спеціальністю кваліфікацією, посадою; 
2. виконання особою роботи в інтересах, за дорученням та під контролем іншої сторони, на користь якої виконуються роботи; 
3. здійснення регулювання процесу праці, що має постійний характер та, як правило, не передбачає встановлення особі конкретно визначеного результату (обсягу) робіт за певний період часу; 
4. виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконується робота, робочому місці з дотриманням установлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку; 
5. організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота; 
6. систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій формі; 
7. встановлення особою, в інтересах якої виконується робота, тривалості робочого часу і часу відпочинку; 
8. відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота. 

Серед них виконання робіт за професією або посадою, виконання роботи на робочому місці згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій формі.

У такий спосіб законотворець посилить протидію з неоформленими трудовими відносинами. Адже після набрання чинності Трудового кодексу ще більш ретельно потрібно буде підходити до формулювань у договорі цивільно-правового характеру.

Процедура працевлаштування

Процедура прийняття на роботу залишається без змін. Крім трудового договору в письмовій або електронній формі, видається наказ про прийнятті на роботу та подається Повідомлення до податкової.

Але додається й нова вимога: роботодавець інформує працівника про таке повідомлення протягом семи днів з дня його направлення у спосіб, визначений трудовим договором. 

Робочий час

Нормальна тривалість робочого часу на тиждень, як і зараз, по суті зберігається на рівні 40 годин.

Отже, у проєкті Трудового кодексу визначено, що нормальна тривалість робочого часу (норма робочого часу) може визначатися законодавством та/або трудовим, колективним договором (угодою) і не може перевищувати 40 годин протягом кожного семиденного періоду.

Але додана і нова умова: тривалість щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем з урахуванням специфіки його діяльності та консультацій з представниками працівників. 

Час відпочинку/відпустки

Святкових і неробочих днів – 11, їх склад залишається незмінним.

А ось тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки збільшується. Зараз тривалість цієї відпустки у загальному випадку становить 24 календарні дні. Проєкт Трудового кодексу передбачає, що базово тривалість щорічної основної відпустки становитиме 28 календарних днів.

Зміняться підходи до визначення відпускного стажу для цілей визначення тривалості щорічної основної відпустки. Фактично до відпускного стажу зараховуватиметься час роботи, час коли працівник не працював, але отримував виплати та час щорічних відпусток.

Зберігається право на відпустку без збереження зарплати через сімейні обставини тривалістю до 30 календарних днів на рік та через, зокрема, загрозу збройної агресії проти України.

Кардинальні зміни очікують на соцвідпустку на дітей. Нагадаю, що зараз така відпустка надається одному із батьків – або матері, або батьку. Проєкт Трудового кодексу передбачає надання соцвідпустки на дітей матері та батьку за наявності відповідних підстав.

Звільнення

Як і раніше, трудовий договір може бути припинено через закінчення строку його дії, за згодою сторін, з ініціативи працівника та з ініціативи роботодавця. А також через незалежні від волі сторін трудового договору обставини та за підставами, викладеними у трудовому договорі. 

Водночас вводяться й нові підстави. Наприклад, розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у зв’язку з порушенням або грубим порушення працівником умов трудового договору.

Також роботодавець отримає право розірвати трудовий договір у зв’язку з нез’явленням працівника на роботу протягом більш як 80 робочих днів підряд або 100 робочих днів протягом робочого року внаслідок тимчасової непрацездатності.

Крім того, трудовий договір може бути розірвано з ініціативи роботодавця у зв’язку з відсутністю працівника на роботі та інформації̈ про причини такої відсутності понад 40 робочих днів поспіль. Зараз КЗпП передбачає звільнення через прогул або відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль. 

Інші зміни

Що ще очікувати від проєкту Трудового кодексу? Конкретизовано, що саме вважати мобігном. 

Вводяться нові поняття «страйк» і «локаут», з’являється можливість призупиняти дію трудового договору навіть за мирних часів (за чинним трудовим законодавством призупинення можливо виключно під час воєнного стану). 

Проєкт Трудового кодексу передбачає трудовий договір з домашніми працівниками, учнівський трудовий договір. 

Більш суттєво розкриті юридичні тонкощі для строкового трудового договору – умови для його переукладення та трансформації у безстроковий.

Крім того, прописуються повноваження контролюючого органу (зараз – Держпраці) з приводу проведення перевірок, змінюються підходи до штрафів.

Висновки

На сайті Об’єднання профспілок оприлюднено проєкт Трудового кодексу, який передбачає:

1. повну відмову від паперових трудових книжок;
2. перехід на трудові договори в письмовій або електронній формі без застосування усної форми трудового договору;
3. збільшення тривалості щорічної основної оплачуваної відпустки з 24 до 28 календарних днів;
4. нормальна тривалість робочого часу, становите 40 годин протягом 7-денного періоду.

Нормативно-правове забезпечення

КЗпП – Кодекс законів про працю від 10.12.1971.

Закон про відпустки – Закон України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки».

Закон про оплату праці – Закон України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці».

Джерело: kadroland.com