Звільнення працівника на окупованій території: юридичні нюанси та дії

Ви можете звільнити працівника і за його власним бажанням, і за угодою сторін – проводити процедуру скорочення, якщо Вам це не потрібно, немає необхідності.

Якщо у Вас з працівником є зв'язок, то, звісно, Ви можете провести звільнення і за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n204), і за власним бажанням за ст. 38 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n218). Враховуючи Ваші обставини, для обміну документами Ви можете скористатися положеннями ч. 2 ст. 7 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20/conv#n27), згідно з якими у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником. Тож працівник за Вашою згодою може надіслати заяву через електронну пошту чи мессенджери, а Ви, після отримання заяви працівника про звільнення, у такий саме спосіб зможете надіслати йому наказ про звільнення. Після цього працівник має підтвердити у такий самий спосіб своє ознайомлення з наказом, надіславши повідомлення, приміром, такого змісту: «Я, працівник такий-то, з наказом таким-то про моє звільнення такого-то числа за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України ознайомлений».

Щодо скорочення, то звільнення за цією підставою не потрібне (якщо працівник згоден звільнитися за угодою сторін чи власним бажанням). Термін попередження за скороченням залишився незмінним – два місяці (ч. 1 ст. 49-2 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n327)).

Раді допомогти, звертайтесь ще!