Так, ви можете направити працівника у відрядження на 1 місяць, розділивши його на робочі періоди (понеділок–п’ятниця) для виплати добових за робочі дні. Однак, якщо працівник перебуває в іншому місті на вихідні, добові доцільніше нараховувати за весь календарний період (включаючи суботу та неділю), оскільки витрати на проживання та харчування не припиняються. Законодавство не встановлює суворих обмежень строку відрядження (зазвичай до 30 днів, але строк можна продовжити).

1. Оформлення відрядження
Законодавство не забороняє вказувати конкретні робочі дні, коли працівник перебуває у відрядженні.
Відрядження оформлюється наказом керівника, у якому зазначаються:

прізвище та посада працівника;
мета відрядження;
місце відрядження;
строки перебування (можна вказати лише робочі дні, наприклад, понеділок–п’ятниця);
умови фінансування (добові, проїзд, проживання).
Таким чином, у наказі можна формально вказати, що працівник відряджається лише у робочі дні. Вихідні дні не включаються у відрядження, якщо працівник у них не працює.

2. Оплата добових
Добові виплачуються за весь час перебування у відрядженні, включно з вихідними, якщо працівник фактично перебував на роботі за межами місця постійної роботи.
Якщо вихідні працівник проводить у відрядженні, але не працює, добові все одно можуть нараховуватися за правилами внутрішнього положення підприємства або колективного договору.
Закон не забороняє оплачувати добові за вихідні дні, якщо працівник фактично перебував у відрядженні.

3. Обмеження щодо тривалості відрядження
Для комерційних підприємств законодавство не встановлює жорсткого максимального терміну перебування у відрядженні, проте бажано не перевищувати строки, необхідні для виконання завдань.
Практично на підприємствах термін відрядження рідко перевищує 1–3 місяці, і тривале перебування оформлюється частинами (наприклад, наказами на кожен місяць).
Внутрішнє положення підприємства може встановлювати максимальний строк відрядження для конкретних посад.
Для бюджетних установ встановлено, що:

відрядження по Україні обмежене 30 календарними днями; відрядження за кордон — 60 календарними днями (п. 1 розд. ІІ Інструкції № 59, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#n37). Винятки: будівельні/монтажні роботи (строк будівництва) та інші випадки, визначені Кабінетом Міністрів України.

Раді допомогти, звертайтесь ще!