Запізнення повістки: дії підприємства та відповідальної особи під час обліку

У вашій ситуації треба письмово повідомити ТЦК про неможливість виконати розпорядження у встановлені строки, додати докази дати отримання, а далі або взагалі не оповіщати працівника, або оповістити його на іншу, узгоджену фактичну дату явки; прямим ризиком є адмінштраф за невиконання розпорядження, тому важливо зафіксувати, що строк порушено не з вини підприємства.

Обґрунтування

1. Обов’язок роботодавця виконувати розпорядження ТЦК. Відповідно до п. 47 Порядку № 1487, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, після отримання розпорядження ТЦК керівник зобов’язаний видати наказ про оповіщення, довести його до відома працівника під підпис і у триденний строк надіслати до ТЦК копію наказу та інформацію про результати оповіщення. Якщо розпорядження вже отримане, повна відмова від будь-яких дій створює ризик притягнення до відповідальності.

2. Варіант 1: визнати розпорядження таким, що об’єктивно неможливо виконати. Коли розпорядження та повістка надійшли після дати явки, документ неможливо виконати в повному обсязі, оскільки строк уже минув не з вини підприємства. У такому разі можна: 1) не видавати наказ про оповіщення; 2) негайно направити до ТЦК лист про неможливість виконання розпорядження через його пізнє отримання; 3) додати докази дати й часу отримання (витяг із журналу вхідної кореспонденції, скрін/роздруківка трекінгу Укрпошти). Така позиція логічно випливає з вимоги виконувати розпорядчі документи в повному обсязі, але потребує готовності відстоювати її у разі спору.

3. Варіант 2: виконати з «запізненням» і перенести дату явки. Інший законний підхід — виконати дії з оповіщення, передбачені п. 47 Порядку №1487, але вказати працівнику нову, реалістичну дату явки до ТЦК. Алгоритм: 1) надіслати до ТЦК лист, що розпорядження отримано із запізненням, дату явки виконати неможливо, але підприємство здійснює оповіщення на нову дату; 2) видати наказ про оповіщення із зазначенням нової дати (без зміни змісту вимог ТЦК); 3) ознайомити працівника під підпис або направити наказ і оригінал повістки рекомендованим листом, якщо він відсутній; 4) у триденний строк з дати отримання розпорядження (або фактичного оповіщення, за домовленістю з ТЦК) направити до ТЦК копію наказу й інформацію про результати оповіщення, додавши докази пізнього отримання.

4. Як «прикрити» підприємство та відповідальну особу. Щоб мінімізувати ризики: 1) обов’язково зареєструйте лист із розпорядженням у журналі вхідної кореспонденції з датою та часом отримання; 2) збережіть і додайте до листа до ТЦК роздруківку/скрін трекінгу поштового відправлення з фактичною датою вручення; 3) дійте оперативно, аби показати, що підприємство не ухиляється, а добросовісно реагує; 4) якщо обираєте варіант з перенесенням дати, оформіть накази, акти про відмову від підпису (якщо є) та направте їх копії до ТЦК. Така поведінка підтверджує, що порушення строку було не з вашої вини, а отже підстав для штрафу за ст. 210-1 КУпАП у ТЦК буде менше.

5. Можливі наслідки для підприємства та працівника. За неналежне виконання обов’язків з військового обліку, зокрема невиконання розпоряджень ТЦК, може застосовуватися штраф за ст. 210-1 КУпАП щодо керівника або відповідальної особи. Працівнику, який не з’явився за повісткою, за наявності належного оповіщення також можуть інкримінувати порушення правил військового обліку. Якщо ж ви документально доводите, що повістка фізично не могла бути вручена вчасно через пізнє надходження, це знімає необґрунтовані претензії як до роботодавця, так і до працівника.

У вашій ситуації ключове — швидко зафіксувати факт пізнього отримання, письмово поінформувати ТЦК та обрати один із двох наведених варіантів дій і послідовно його дотримуватися.