Утримання коштів за зайвий день відпустки при звільненні

Якщо при звільненні у працівника виявлено 1 невідпрацьований день щорічної відпустки, наданої наперед, за загальним правилом його вартість можна відрахувати із заробітної плати при остаточному розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n239) у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку, власник або уповноважений ним орган здійснює відрахування із заробітної плати за дні відпустки, надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Така підстава для відрахування передбачена також п. 2 ч. 1 ст. 127 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n739).

Отже, якщо працівник, наприклад, звільняється за власним бажанням і має 1 невідпрацьований день щорічної відпустки, просто не утримувати його вартість за рішенням роботодавця не рекомендується. Закон передбачає відрахування як спосіб погашення заборгованості працівника за отримані, але не відпрацьовані дні відпустки. Якщо комерційне підприємство «подарує» такий день працівнику, то його права не порушить, а ось для бюджетної установи є ризик використання бюджетних асигнувань на виплату.

Водночас ст. 22 Закону України «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n239) містить перелік випадків, коли таке цевідрахування не проводиться. Зокрема, його не здійснюють при звільненні у зв’язку з призовом або прийняттям на військову службу, переведенням за згодою на інше підприємство, скороченням, невідповідністю працівника посаді за станом здоров’я або кваліфікацією, виходом на пенсію тощо.

Якщо ж наявна передбачена законом підстава, що звільняє від відрахування, її зазначають у наказі про звільнення, зразок для прикладу - Наказ про звільнення за власним бажанням (утримання суми відпускних)

Раді допомогти, звертайтесь ще!