У разі направлення працівника у відрядження оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку (ч. 4 ст. 121 КЗпП). Ці гарантії поширюються як на основних працівників, так і на сумісників.Якщо за сумісництвом працівника у відрядження не направляли, то й оплачувати час відсутності його на роботі не потрібно. Це підтверджують фахівці Мінсоцполітики в листі від 23.04.2013 № 146/13/133-13 та Мінфіну в листі від 29.12.2007 № 31-18030-07-27/29310. Облік робочого часу за основним місцем роботи і за сумісництвом потрібно вести окремо. Відповідно в табелі обліку використання робочого часу на працівника — внутрішнього сумісника заповнюють два рядки: в одному обліковують час роботи за основним місцем роботи, а в іншому — за сумісництвом.
Щодо табелювання внутрішнього сумісника, якого за основним місцем роботи направлено у відрядження, то у Табелі за місцем роботи за сумісництвом слід зазначати «І» (інші причини неявок). У свою чергу за основним місцем роботи проставляємо «ВД».

Раді допомогти, звертайтесь ще!