У день звільнення немає коштів для повного розрахунку: що робити кадровику

1. Документи та розрахунок у день звільнення
2. Остаточний розрахунок – це не лише зарплата
3. Немає коштів на розрахунок при звільненні: чи можна відкласти виплату
4. Спір щодо суми остаточного розрахунку: що слід виплатити вчасно
5. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні
6. Висновки

Почнемо з головного: сама по собі відсутність коштів не дає роботодавцеві підстав переносити дату звільнення. Звільнення оформлюють у визначену дату, а невиплачені суми залишаються заборгованістю роботодавця. Обов’язки щодо оформлення звільнення та розрахунку встановлено ст. 47 та ст. 116 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Документи та розрахунок у день звільнення

За нормами ст. 47 КЗпП роботодавець у день звільнення зобов’язаний видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмово повідомити про нараховані та виплачені йому суми та провести розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП.

Якщо трудова книжка зберігається у працівника, на його вимогу до неї також вносять належний запис про звільнення (ч. 1 ст. 47 КЗпП).

За загальним правилом ст. 116 КЗпП всі належні працівникові від роботодавця суми виплачують у день звільнення. Якщо цього дня він не працював – не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про суми, нараховані та виплачені при звільненні, роботодавець письмово повідомляє працівника в день їх виплати із зазначенням окремо кожного виду виплати (ч. 1 ст. 116 КЗпП). Водночас якщо розрахунок затримано, це не скасовує обов’язку видати письмове повідомлення в день звільнення (ч. 1 ст. 47 КЗпП).

Остаточний розрахунок – це не лише зарплата

Кадровик не обчислює зарплату, але частина необхідної для розрахунку інформації формується саме на кадровій ділянці. Зокрема, значення мають дата звільнення та відомості про невикористані відпустки.

За ст. 83 КЗпП при звільненні працівникові виплачують грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також за невикористані дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Тобто остаточний розрахунок не завжди обмежується зарплатою за останній місяць. Окрім того, залежно від підстави звільнення до нього може входити й вихідна допомога (ст. 44 КЗпП).

Немає коштів на розрахунок при звільненні: чи можна відкласти виплату

Сам по собі брак коштів не скасовує обов’язку провести розрахунок у строки, встановлені ст. 116 КЗпП.

Окремо щодо заробітної плати діє ст. 24 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці»: своєчасність та обсяги її виплати не можуть залежати від здійснення інших платежів та їх черговості.

Увага! Під час воєнного стану діють спеціальні правила ч. 3 ст. 10 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136). Якщо роботодавець доведе, що строки оплати праці порушено внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили, він звільняється від відповідальності за таке порушення, але не від обов’язку виплатити зарплату. Самого факту нестачі коштів для цього недостатньо

Якщо своєчасна виплата зарплати неможлива саме внаслідок бойових дій, її строк може бути відтермінований до відновлення діяльності підприємства (ч. 4 ст. 10 Закону № 2136). Водночас роботодавець має вживати всіх можливих заходів для своєчасної виплати зарплати (ч. 2 ст. 10 Закону № 2136).

Спір щодо суми остаточного розрахунку: що слід виплатити вчасно

Розглянемо таку умовну ситуацію: роботодавець нарахував при звільненні 30000 грн, а працівник вважає, що йому належить 40000 грн.

Чи можна затримати весь розрахунок, доки сторони не з’ясують, хто має рацію?

Ні.

За нормами ч. 2 ст. 116 КЗпП роботодавець зобов’язаний у встановлений строк виплатити суму, яку він не оспорює. Тобто спір щодо 10 000 грн не дає підстав затримувати виплату 30 000 грн.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні

Якщо з вини роботодавця належні звільненому працівникові суми не виплачені у строки, встановлені ст. 116 КЗпП, і спору щодо їх розміру немає, працівникові виплачують середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (ст. 117 КЗпП).

Якщо спір щодо належних при звільненні сум вирішено на користь працівника, роботодавець також повинен сплатити відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП. Якщо вимоги працівника задоволено частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який вирішує спір, але не більш як за шестимісячний період.

Тому питання остаточного розрахунку варто опрацювати до дня звільнення: кадровій службі – своєчасно передати необхідні відомості, бухгалтерії – визначити належні працівникові суми. Якщо ж у день звільнення коштів для повного розрахунку немає, це не є підставою змінювати дату припинення трудових відносин. Невиплачені суми залишаються заборгованістю роботодавця, а затримка розрахунку може мати наслідки, передбачені ст. 117 КЗпП.

Також раджу ознайомитися зі статтю «Розрахунок при звільненні та компенсація за несвоєчасну виплату».

Висновки

1. Відсутність коштів сама по собі не є підставою переносити дату звільнення та не скасовує заборгованості перед працівником.
2. Спір щодо розміру виплат не дозволяє затримувати неоспорювану суму – її потрібно виплатити у встановлений строк.
3. За затримку розрахунку з вини роботодавця передбачена виплата колишньому працівникові середнього заробітку за час затримки, але не більш як за шість місяців.

Читайте більше:

Розрахунок при звільненні та компенсація за несвоєчасну виплату

Звільнення – в п’ятницю, а остаточний розрахунок – в понеділок: чи можна по заяві працівника

Чи можна не звільняти та не проводити розрахунок поки не підписано обхідний лист

Повний розрахунок з працівником проводиться у день звільнення