Працевлаштовуємо іноземців та звітуємо про них до центру зайнятості

Законодавчі підстави працевлаштування іноземців в Україні

Іноземець — особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI). Право на працевлаштування таких осіб та умови їх працевлаштування визначає розділ VII Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (далі — Закон № 5067).

Роботодавці можуть застосовувати працю іноземних громадян на підставі дозволів, які надають регіональні центри зайнятості (ч. 1 ст. 42 Закону № 5067).

Але, є виняток з цього правила — категорії іноземців, для працевлаштування яких дозвіл не потрібен. І перелік таких осіб чималий (ч. 6 ст. 42 Закону № 5067):

1. іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні;
2. іноземці та особи без громадянства, які набули статусу біженця або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
3. іноземці та особи без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
4. представники іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
5. особи, яких територіальними органами Державної міграційної служби визнано особами без громадянства;
6. працівники закордонних медіа, акредитованих для роботи в Україні;
7. спортсмени, які набули професійного статусу, артисти та працівники мистецтва для роботи в Україні за фахом;
8. працівники аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
9. працівники іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
10. священнослужителі, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
11. іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для участі у реалізації проєкт міжнародної технічної допомоги;
12. іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у закладах фахової передвищої та вищої освіти на їх запрошення;
13. інші іноземці та особи без громадянства у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана ВРУ.

Як отримати дозвіл на працевлаштування іноземця

Працевлаштувати іноземця мають право підприємства, установи, організації всіх форм власності та фізособи підприємці. Для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства роботодавець має подати до регіонального центру зайнятості пакет документів. Перелік документів залежить від категорії працівника до якої відноситься іноземець. В більшості випадків необхідно подати:

1. заяву за формою, встановленою Постановою КМУ «Про затвердження технічного опису, зразка бланка, форм заяв для отримання, внесення змін та продовження строку дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні» від 24.01.2023 № 68;
2. копії сторінок паспорта іноземця разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому порядку;
3. кольорову фотокартку розміром 3,5 x 4,5 см;
4. проєкт трудового договору (контракту) або гіг-контракту з іноземцем, засвідчений роботодавцем (крім відряджених іноземних працівників).

Подати документи до центру зайнятості можна кількома способами:

1. особисто під час прийому посадовими особами суб’єктів звернення;
2. через центр надання адміністративних послуг;
3. шляхом направлення поштового відправлення з описом вкладення;
4. через електронний кабінет роботодавця на офіційному вебсайті Державної служби зайнятості.

До заяви та документів, необхідних для видачі дозволу, роботодавець додає документ про внесення плати за видачу або продовження дії дозволу (ч. 3 ст. 42² Закону № 5067).

Термін розгляду документів та прийняття рішення центром зайнятості про видачу дозволу — до 7 робочих днів (ч. 1 ст. 42⁶ Закону № 5067).

Вартість дозволу на працевлаштування іноземця

Вартість дозволу залежить від строку працевлаштування іноземного громадянина. Її розраховують залежно від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМПО), встановленого станом на 1 січня календарного року, в якому роботодавець подає документи. Відповідно до Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року ПМПО становить 3028 грн.

Таким чином, у 2024 році вартість дозволу складає (ст. 42⁴ Закону № 5067):

1. на строк до шести місяців — 3 ПМПО (9084 грн);
2. від 6 місяців до одного року — 5 ПМПО (15140 грн);
3. від 1 до 2-х років — 8 ПМПО (24224 грн);
4. від 2-х до 3-х років — 10 ПМПО (30280 грн).

Яку зарплату встановити працівнику-іноземцю

До недавнього часу роботодавці були зобов’язані встановлювати іноземним працівникам величезні зарплати. З 15 жовтня 2022 року цей обов’язок скасовано.

Верховна Рада України Законом України від 21.09.2022№ 2623-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» встановила рівні умови оплати праці, як для громадян України, так і для іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах.

Чи треба звітувати про працевлаштування іноземця

На сьогодні звітувати повинні тільки підприємства, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців, надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Такі підприємства щоквартально надають до центру зайнятості звіт за формою 1-ПА (квартальна). Форма звіту та порядок його подання затверджені наказом Мінсоцполітики від 03.06.2019 № 851.

У разі неподання або порушення порядку подання відомостей про працевлаштованих підприємством осіб, стягується штраф у двократному розмірі мінзарплати, встановленої на момент виявлення порушення (ч. 4 ст. 53 Закону № 5067).

Відповідальність за порушення умов працевлаштування іноземців

Використання без оформлення дозволу праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, яким надають статус біженця, тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу (ч. 5 ст. 53 Закону № 5067):

1. 20 мінзарплат (на момент виявлення порушення) за кожну особу — у разі роботи на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства;
2. 10 мінзарплат (на момент виявлення порушення) за кожну особу — у разі роботи на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем.

Для керівників підприємств, установ і організацій та фізичних осіб-підприємців, які допустили незаконне використання праці іноземців чи осіб без громадянства, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу, передбачено штраф у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 грн до 17000 грн).

У разі повторного протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адмінстягненню можуть накласти штраф від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 грн до 34000 грн).

Висновки

1. Деяких іноземців можна приймати на роботу без оформлення дозволу на працевлаштування, але для більшості випадків працевлаштування іноземців його оформлення обов’язкове.
2. Дозвіл надається на платній основі — розмір плати залежить від строку дії дозволу.
3. За працевлаштування іноземця без дозволу передбачено штраф, як для роботодавця, так і для керівника підприємства.

Галина БЄЛІКОВА, експерт із кадрових питань