Працівник з інвалідністю має можливість працювати на умовах неповного робочого часу, але роботодавець не має права встановлювати такий режим у односторонньому порядку
Роботодавець зобов'язаний встановити неповний робочий день або тиждень для працівника з інвалідністю, якщо це передбачено його індивідуальною програмою реабілітації або за особистим бажанням працівника. Така норма закріплена у статті 172 КЗпП України, на яку посилаються інспектори Держпраці.
Для оформлення зміни режиму праці працівник має подати відповідну заяву, на підставі якої керівник видає наказ. Важливо, що встановлення неповного робочого часу можливе лише за згодою працівника, оскільки роботодавець не має права впроваджувати такий режим в односторонньому порядку без волевиявлення особи.
Інспектори Держпраці послалися на ст. 172 КЗпП, яка передбачає, що особі з інвалідністю за бажанням або за вимогами індивідуальної програми реабілітації можуть встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня чи робочого тижня та пільгові умови праці.
Звертаємо увагу, якщо у рекомендаціях МСЕК зазначено, що особа з інвалідністю може працювати за своєю посадою на умовах скороченого робочого дня, роботодавець на прохання працівника зобов’язаний встановити йому неповний робочий час
Для цього працівник подає заяву про встановлення неповного робочого часу, а роботодавець видає відповідний наказ.
У Держпраці зазначили, якщо працівник не погоджується на переведення його на неповний робочий день, роботодавець не має права встановлювати його в односторонньому порядку