Перевірки Держпраці по-новому, зміни до мобілізації, працевлаштування без ВОД та ознайомлення через Viber. Коротко про головне за тиждень 09.02–13.02.2026

1. Новий Трудовий кодекс: письмові договори, відпустки, звільнення
2. Позапланові перевірки Держпраці під час воєнного стану: що змінилося з 4 лютого
3. Прийняття на роботу без ВОД (не)можливе
4. Зміни до Закону про мобілізацію: хто отримав річну відстрочку
5. Записи про призупинення трудового договору: чи вносити у трудову книжку
6. Верховний Суд визнав Viber офіційним способом ознайомлення працівника з наказом

Новий Трудовий кодекс: письмові договори, відпустки, звільнення

Мінекономіки нагадує, що у Верховній Раді перебуває на розгляді проєкт нового Трудового кодексу, який запроваджує низку нових норм.

Проєкт передбачає обов’язкове укладення лише письмових трудових договорів, з можливістю оформлення їх в електронному вигляді. Чітко врегульовані сучасні формати роботи: дистанційна, надомна, з гнучким графіком, сезонна та проєктна зайнятість.

Працівник зможе укладати кілька типів договорів одночасно та поєднувати умови різних договорів в одному документі, якщо вони не суперечать одне одному.

Мінімальна щорічна відпустка зросте з 24 до 28 календарних днів. Соцвідпустка на дітей тривалістю 7 днів надаватиметься матері та батьку, а невикористана згорає і не переноситься на наступний рік.

Важливою новацією є запровадження презумпції трудових відносин. Якщо робота має хоча б п’ять із восьми визначених ознак – як-от систематична виплата зарплати чи контроль з боку керівника – вона автоматично вважатиметься трудовою. Це допоможе ефективно боротися з незадекларованою працею.

Окрім цього, Кодекс посилює захист гідності працівника. На законодавчому рівні закріплюються обов’язкові процедури реагування на випадки мобінгу чи харасменту.

Проєкт встановлює чіткі та зрозумілі правила припинення трудових відносин.

Передбачено обов’язкове завчасне письмове попередження про звільнення, а за домовленістю сторін його можна замінити грошовою компенсацією. Такий підхід зменшить кількість трудових спорів, забезпечить працівникам прогнозований механізм захисту та водночас надасть роботодавцям зрозумілі правила дій.

Запроваджується норма, за якою днем звільнення вважається останній день фактичного виконання трудових обов’язків, а у випадках, передбачених законом, – перший робочий день після завершення тимчасової непрацездатності або відпустки.

Якщо новий Трудовий кодекс буде ухвалений, ці норми наберуть чинності лише через шість місяців після закінчення воєнного стану.

На kadroland представлений шаблон письмового трудового договору у формі конструктора, де зібрані всі необхідні елементи, які можна обирати та адаптувати під потреби вашого підприємства

Позапланові перевірки Держпраці під час воєнного стану: що змінилося з 4 лютого

Із 4 лютого Уряд розширив перелік дозволених перевірок Держпраці під час воєнного стану.

Відповідні зміни внесено до постанови КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» (постанова КМУ від 28.01.2026 №121 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303»).

Нагадаю, що планові перевірки під час воєнного стану не проводяться, а позапланові – лише у випадках, визначених у ст. 16 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Змінами дозволено проведення позапланових перевірок: за рішенням суду, за заявою підприємства про ініціативну перевірку та для контролю виконання приписів або розпоряджень, виданих за результатами попередніх заходів державного нагляду.

Протягом воєнного стану дозволяється проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних та фізичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців відповідними органами за наявності загрози життю, здоров’ю, навколишньому середовищу, безпеці держави, для виконання міжнародних зобов’язань або за рішеннями центральних органів виконавчої влади відповідно до законодавства про державний нагляд та ліцензування.

Розміри штрафів за порушення законодавства про працю у довіднику на kadroland

Прийняття на роботу без ВОД (не)можливе

Фахівці Держпраці нагадали, що працевлаштування працівника без військово-облікового документа (ВОД) заборонено.

Обов’язок перевіряти наявність ВОД при укладенні трудового договору передбачений не лише статтею 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), а й Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок №1487).

Прийом на роботу можливий лише після взяття на військовий облік у відповідних ТЦК та СП, а ведення військового обліку здійснюється на підставі паспорта та ВОД (п. 34 Порядку №1487).

Зверніть увагу, що у цьому випадку стаття 22 КЗпП, яка забороняє необґрунтовану відмову у прийнятті на роботу, не застосовується. Відмова через відсутність ВОД вважається обґрунтованою, оскільки подання цього документа прямо передбачене законом.

Без ВОД відповідальна особа не зможе подати повідомлення за додатком 4, заповнити список за додатком 5 або відомість оперативного обліку за додатком 12. А це вже – порушення правил ведення військового обліку і ризик отримати штраф.

Якщо приймаєте на роботу жінок з медичною або фармацевтичною спеціальністю, пам’ятайте: вони є військовозобов’язаними й повинні подавати ВОД навіть при працевлаштуванні на посаду, не пов’язану з медициною.

Якщо у кандидата немає ВОД, радимо вручити письмову пропозицію з чіткою вимогою надати документ. Працівник може надати як традиційний паперовий, так і електронний військово-обліковий документ із QR-кодом Резерв ID, який можна роздрукувати.

Як прийняти на роботу без штрафів на безкоштовному вебінарі 18 лютого

Зміни до Закону про мобілізацію: хто отримав річну відстрочку

11 лютого 2026 року Верховна Рада у повторному другому читанні ухвалила законопроєкт №13574, який передбачає 12-місячну відстрочку від мобілізації для молоді, що відслужила за контрактом під час воєнного стану (Закон України «Про внесення зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації деяким категоріям громадян»).

Нагадаю, що проєкт «Контракт 18–24», запущений у лютому минулого року, дає змогу українцям віком 18–24 років добровільно служити у Силах оборони на один рік. Однак, військові за контрактом після демобілізації відразу ставали військовозобов’язаними та могли бути призвані наступного дня, фактично без обіцяної річної відстрочки.

У зв’язку з цим, статтю 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» доповнено новою нормою, яка передбачає, що протягом року не підлягають призову на мобілізацію військовозобов’язані та резервісти віком від 18 до 25 років, які служили за річним контрактом під час воєнного стану і були звільнені за законом. Їх можна призвати лише за згодою.

Стежте за оновленнями законодавства разом з kadroland у рубриці «Новини та статті»

Записи про призупинення трудового договору: чи вносити у трудову книжку

Держпраці роз’яснила, що при призупиненні дії трудового договору робити записи у трудову книжку не потрібно.

Нагадаю, призупинення трудового договору запроваджено Законом України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Водночас порядок ведення трудових книжок цей закон не регулює, тому слід керуватися нормами статті 48 КЗпП.

Згідно зі статтею, роботодавець на вимогу працівника вносить до трудової книжки: прийняття на роботу, переведення та звільнення, а також заохочення та нагороди. Про призупинення трудового договору у цих документах нічого не йдеться.

Нагадаю, що з 10.06.2021 у роботодавця вже немає обов’язку зберігати паперові трудові книжки працівників, з якими укладається трудовий договір. Всі записи до трудової вносяться на вимогу працівника.

Що робити із трудовою книжкою після її сканування на безкоштовному вебінарі 19 лютого

Верховний Суд визнав Viber офіційним способом ознайомлення працівника з наказом

Верховний Суд підтвердив, що працівника можна ознайомлювати з наказом через Viber.

У січні Верховний Суд розглянув справу №751/4083/24, пов’язану з працівником «Укрзалізниці», який намагався оскаржити наказ про призупинення трудового договору, виданий на початку повномасштабного вторгнення.

Позивач стверджував, що нібито не бачив наказу і дізнався про призупинення роботи лише через два роки, отримавши відповідь на адвокатський запит. Він вимагав стягнути понад 2 млн грн середнього заробітку за час «вимушеного прогулу.

Проте АТ «Укрзалізниця» надало суду скріншоти листування в месенджері Viber. Суд встановив, що 19 квітня 2022 року на особистий номер працівника було надіслано повідомлення про призупинення договору. У відповідь на це повідомлення працівник написав коротке: «Ок».

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги виглядають так:

1. Скріншоти з месенджера, де працівника інформували про призупинення трудового договору, та його відповідь «Ок» визнаються належним електронним доказом у сукупності з іншими доказами та встановленими обставинами. Подання паперової копії скріншота не робить його недопустимим, якщо можна достовірно ідентифікувати авторів листування.
2. Для електронного повідомлення в месенджері не обов'язково мати кваліфікований електронний підпис (КЕП), якщо воно оцінюється в сукупності з іншими обставинами – наприклад, тривалим неотриманням зарплати.

Суд наголосив, що оскільки працівник дізнався про наказ через Viber ще у квітні 2022 року, тримісячний строк на його оскарження почався саме тоді. Позов, поданий лише у 2024 році, було залишено без задоволення через пропуск строків давності.

Це рішення підтверджує: у сучасних реаліях «Ок» у месенджері має таку ж юридичну силу, як і підпис на папері.

Маєте запитання щодо альтернативних способів електронної комунікації? Задайте їх у сервісі «Особистий консультант» та отримайте відповідь від 15 хвилин до доби

Тетяна ШОЛКОВА, редактор kadroland