Так, обов’язково приймати за переведенням з наступного дня після звільнення з попереднього місця роботи, якщо про інше не домовилися сторони трудового договору.

У разі судового спору при обґрунтованості позову суд своїм рішенням зобов’язує роботодавця укласти трудовий договір з особою, запрошеною на роботу в порядку переведення, з першого робочого дня, наступного після дня звільнення з попереднього місця роботи (якщо була обумовлена інша дата — з цієї дати), а з іншими особами — з дня їх звернення до роботодавця з приводу прийняття на роботу згідно ч. 2 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9.

Працівника не можна допустити до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом роботодавця, та повідомлення ДПС. Тому на практиці часто неможливо прийняти працівника за переведенням з наступного дня після звільнення з попереднього підприємства. Тому, у гарантійному листі на працевлаштування потрібно було б зазначити, що підприємство гарантує працевлаштування, з наступного робочого дня після того, як працівник надасть документи для працевлаштування, наприклад. Якщо не обумовлено, то потрібно приймати в суботу. КЗпП не забороняє укладати трудові договори з дня, який стаття 73 КЗпП визначає як вихідний, святковий чи неробочий. Утім, тоді доведеться залучати до роботи у вихідний день кадровика.

Можна все було б провести 28 лютого, — це останній день роботи на підприємстві. У цей день працівник має отримати повний розрахунок і трудову книжку згідно ст. 116 КЗпП. Тобто теоретично 28 лютого працівник може прийти на підприємство (до якого переводять) й подати заяву про прийняття на роботу з 01.03.2025. Кадрова служба підприємства видає наказ про прийняття на роботу з 01 березня, але дата наказу 28 лютого. Ознайомте працівників із наказами про прийняття на роботу, посадовими/робочими інструкціями, правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими локальними актами (за потреби) також 28 лютого.

Раді допомогти, звертайтесь ще!