Переведення працівників на повний робочий день: питання та обговорення

1. Перехід з часткової зайнятості (25 %) на повну (100 %) є зміною істотних умов праці (зміна режиму робочого часу та оплати праці). Відповідно до ст. 32 КЗпП України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188) такі зміни мають бути належним чином оформлені.

Можливі варіанти оформлення:

- якщо укладено письмовий трудовий договір, у якому прямо зазначено 25 % зайнятості або неповний робочий час, укладення додаткової угоди є обов’язковим;

- якщо укладено письмовий трудовий договір, у якому відсоток зайнятості не зазначено, але фактично діяв наказ про встановлення 25 % зайнятості, рекомендовано укласти додаткову угоду для фіксації нових умов;

- якщо письмового трудового договору немає (працівники, прийняті на роботу на підставі наказу), формально достатньо заяви працівника та наказу роботодавця.

2. Допускається видання одного групового наказу про встановлення повної зайнятості. Законодавством це не заборонено, за умови що в наказі кожного працівника буде зазначено окремим пунктом.

Водночас, для ознайомлення працівників з таким наказом доцільно оформити індивідуальні витяги з наказу для кожного працівника, що дозволить уникнути розголошення конфіденційної інформації та персональних даних інших працівників.

З практичної точки зору рекомендується оформлювати індивідуальні накази на підставі заяв працівників.

(Зразок наказу: Наказ про встановлення повного робочого дня за заявою працівника)

3. Для роботодавця відсутні правові ризики у разі, якщо працівник паралельно працює ще десь на повну зайнятість, оскільки у своїй заяві працівник підтверджує можливість виконувати роботу на умовах повного робочого дня.

Роботодавець не зобов’язаний контролювати трудову діяльність працівника поза межами встановленого робочого часу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!