Юридичні ризики та вимоги при оформленні працівника за сумісництвом

Умови роботи за сумісництвом трудове законодавство по годинах не обмежує, але робота за сумісництвом має виконуватися лише у вільний від основної роботи час, тому збіг графіків «40+40 годин» формально суперечить визначенню сумісництва та створює ризики при перевірках.

Обґрунтування

Сумісництвом є виконання іншої оплачуваної роботи у вільний від основної роботи час. Це прямо випливає з визначення сумісництва у трудовому законодавстві, де наголошено, що інша робота виконується у вільний від основної роботи час, а не паралельно з нею. Роз'яснення Держпраці (ПРАЦЯ)

1. Ризики при графіках 40 годин + 40 годин

Якщо за основним місцем роботи працівник має повний робочий тиждень (наприклад, 5 днів по 8 годин) і у вас за сумісництвом також формально встановлений 40-годинний тиждень із тим самим або перехресним часом роботи, виникають такі ризики.

По‑перше, порушення самого поняття сумісництва. Держпраці прямо вказує, що при укладенні договору за сумісництвом працівнику необхідно встановити графік роботи, який є поза робочим часом за основним місцем роботи. Роз'яснення Держпраці (ПРАЦЯ)

По‑друге, ризик претензій Держпраці щодо обліку робочого часу. Роботодавець зобов’язаний вести табель обліку робочого часу. Якщо при перевірці з’ясується, що години за сумісництвом за документами накладаються на години за основним місцем роботи, інспектор може кваліфікувати це як неналежний облік, приховану понаднормову роботу або фіктивне сумісництво.

По‑третє, ризики для самого працівника. Формально «робота 16 годин на добу» майже без відпочинку може бути оцінена як порушення нормальної тривалості відпочинку, що також є аргументом для контролюючих органів у разі конфлікту чи нещасного випадку.

2. Що саме не обмежується законом, а що — обов’язково

Законодавство не встановлює ні мінімальної, ні максимальної тривалості роботи за сумісництвом у годинах на тиждень і не обмежує кількість місць роботи за сумісництвом. Це підтверджують численні роз’яснення та скасування старих «половинних» обмежень для держсектору.

Водночас є обов’язкова умова: робота за сумісництвом виконується у вільний від основної роботи час. Саме на цьому акцентує Держпраці: при прийнятті за сумісництвом роботодавець має встановити графік, який не перетинається з робочим часом за основним місцем роботи. Роз'яснення Держпраці (ПРАЦЯ)

Отже, формально допустимо мати повну зайнятість і за основним місцем, і за сумісництвом, але за умови, що години роботи документально не збігаються та між ними забезпечено реальний час для відпочинку. Якщо ж графіки фактично однакові (наприклад, обидва 9:00–18:00), це прямо суперечить вимозі «у вільний час» і є юридично вразливим варіантом.

Підсумок: щоб мінімізувати ризики, у наказі й табелі за сумісництвом слід чітко встановити інші години / інші дні роботи, ніж за основним місцем, і стежити, щоб вони не перетиналися.