Прийом на роботу військовозобов'язаного з відстрочкою: нюанси оформлення

Можна прийняти такого працівника на 0,5 ставки і він буде враховуватись у квоті військовозобов’язаних, але перший його трудовий договір має бути оформлений як основне місце роботи, а ЄСВ роботодавець зобов’язаний сплачувати за нього в повному мінімальному розмірі, а не пропорційно 0,5 ставки.

Обґрунтування

1. Статус ФОП не є «основним місцем роботи». Підприємницька діяльність ФОПа здійснюється в цивільно-правовій площині і не створює трудових відносин з роботодавцем. Це означає, що наявність статусу ФОП 2-ї групи не заважає укласти трудовий договір, але перший трудовий договір має бути оформлений як основне місце роботи, а не як сумісництво. Про це прямо вказувало Мінпраці, наголошуючи, що саме трудовий догір є підставою для визначення основного місця роботи, а не підприємницька діяльність від 30.11.2005 №06-К54813/26.

2. Сумісництво можливе лише за наявності вже основного місця роботи. Сумісник – це працівник, який, маючи основне місце роботи, виконує іншу оплачувану роботу у вільний від основної роботи час. Кодекс законів про працю прямо пов’язує сумісництво з наявністю основного місця роботи, тобто другим і наступними трудовими договорами ст. 102-1 Кодексу законів про працю України. Тому, якщо у людини раніше не було жодного трудового договору, приймати її одразу як сумісника не можна. Її потрібно оформити на основне місце роботи, але з неповним робочим часом (0,5 ставки) та оплатою пропорційно відпрацьованому часу.

3. Включення до квоти та бронювання при неповній зайнятості. Квота і ліміт бронювання рахуються по факту статусу військовозобов’язаного працівника, а не за тривалістю його робочого часу. Неповна зайнятість (0,5 ставки чи інший частковий режим) не виключає працівника з загальної кількості військовозобов’язаних. Отже, якщо працівник військовозобов’язаний, має відстрочку та не заброньований за іншим підприємством, він враховується у загальній кількості військовозобов’язаних та «дає» вам квоту, навіть працюючи на 0,5 ставки.

4. ЄСВ з неповної зарплати та мінімальний внесок. Для працівників за основним місцем роботи ЄСВ нараховується з фактичної зарплати, але не менше мінімального страхового внеску за місяць. Якщо при 0,5 ставки нарахована зарплата менша за МЗП, роботодавець зобов’язаний донарахувати ЄСВ до мінімального внеску. Це підтверджується нормою про те, що ЄСВ при зарплаті менше мінімальної на основному місці роботи сплачується не менше мінімального внеску ч. 5 ст. 8 від 08.07.2010 №2464-VI. Отже, якщо ви встановите працівнику 0,5 ставки від мінімальної зарплати, нарахована сума буде нижчою за мінімальну зарплату, і роботодавець повинен сплатити ЄСВ у повному мінімальному розмірі за місяць, а не половину.

5. Оподаткування доходу працівника при неповній зайнятості. ПДФО та військовий збір утримуються з фактично нарахованої зарплати, а не з мінімальної. Податковий кодекс не встановлює вимоги донараховувати ПДФО чи військовий збір до умовної «мінімальної бази» для працівників з неповним робочим часом. Тому при 0,5 ставки ви утримуєте 18% ПДФО та 5% військового збору саме із фактичної зарплати.

6. ЄСВ «за себе» як ФОП при наявності зарплати. Коли роботодавець за основним місцем роботи сплачує за особу ЄСВ не менше мінімального внеску, ФОП звільняється від обов’язку сплачувати ЄСВ «за себе» за відповідні місяці. Це прямо передбачено нормою, за якою ФОП із основним місцем роботи не сплачує ЄСВ за себе за місяці, коли роботодавець сплатив мінімальний внесок ч. 6 ст. 4 від 08.07.2010 №2464-VI. Тобто, якщо ви як роботодавець забезпечите повну сплату мінімального ЄСВ за працівника, він як ФОП за ці місяці ЄСВ «за себе» не сплачує.

Алгоритм дій

1. Визначити статус працівника.
   Оформити його саме на основне місце роботи, оскільки підприємницька діяльність ФОПа не є трудовим договором і не дає статусу «основного місця роботи» від 30.11.2005 №06-К54813/26.

2. Встановити неповний робочий час.
   Укласти трудовий договір з умовою неповного робочого часу (0,5 ставки) і оплатою пропорційно відпрацьованому часу. В наказі і штатному розписі зазначити 0,5 ставки та відповідний оклад.

3. Оформити прийняття на роботу.

   • отримати від працівника стандартний пакет документів (паспорт, РНОКПП, військово-обліковий документ, документи про відстрочку тощо);
   • видати наказ про прийняття на роботу;
   • подати повідомлення до ДПС про прийняття.

4. Нараховувати зарплату й податки.

   • зарплата – пропорційно 0,5 ставки;
   • ПДФО 18% і військовий збір 5% – із фактичної зарплати;
   • ЄСВ – 22% на фактичну базу, але не менше мінімального внеску за місяць ч. 5 ст. 8.

5. Врахувати працівника в квоті.
   Включити його до загальної кількості військовозобов’язаних для розрахунку ліміту бронювання, навіть якщо він працює на 0,5 ставки, за умови що він військовозобов’язаний, має відстрочку та не заброньований за іншим роботодавцем.

6. Пояснити працівнику наслідки щодо ЄСВ як ФОП.
   Повідомити, що за ті місяці, коли ви як роботодавець сплачуєте за нього мінімальний ЄСВ, він як ФОП не повинен сплачувати ЄСВ «за себе» ч. 6 ст. 4.