Оплата лікарняного: нюанси при накладці з робочими днями

Якщо працівник у дні «лікарняного» фактично працював і отримує за ці дні зарплату, лікарняні за такий період можна не оплачувати, заяву від працівника писати не потрібно, але роботодавець має формально оформити відмову в оплаті.

Обґрунтування

1. Лікарняні виплачують лише при втраті заробітку. Допомога по тимчасовій непрацездатності є страховою виплатою, що компенсує повну або часткову втрату заробітної плати (доходу) за період непрацездатності згідно зі ст. 15 Закону № 1105. Якщо за дні, на які припадає лікарняний, у табелі стоїть «Р» і нарахована зарплата, втрати доходу немає, тож оплачувати ці дні як лікарняні підстав немає.

2. Заява працівника не є обов’язковою. Виплата чи невиплата допомоги визначається не «бажанням» працівника, а фактом втрати/невтрати заробітку та даними табеля обліку робочого часу. Якщо дні лікарняного відмічені як робочі й оплачені зарплатою, цього достатньо для рішення про відмову в оплаті лікарняних, заява працівника не є потрібним юридичним елементом.

3. Рішення про відмову в оплаті та повідомлення працівника. Рішення щодо призначення чи відмови в призначенні допомоги приймає страхувальник або уповноважена особа. У разі відмови в оплаті лікарняного роботодавець оформлює відповідне рішення (наказ / рішення уповноваженого) й письмово повідомляє працівника про відмову, причини та порядок оскарження не пізніше п’яти днів з дати рішення відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1105.

4. Табель і розмежування періодів. Якщо день повністю відпрацьований, у табелі ставлять «Р», лікарняний за цей день не оплачують, а допомогу рахують з наступного календарного дня, коли працівник уже не працював. Якщо частина днів періоду лікарняного була відпрацьована, за такі дні – зарплата і позначка «Р», за фактичні дні непрацездатності – «ТН» та оплата лікарняного на загальних підставах за ст. 15 Закону № 1105.

5. Порушення режиму і повна відмова. Якщо працівник працює в період тимчасової непрацездатності, це може розцінюватись як порушення режиму, встановленого лікарем, що згідно зі ст. 16 Закону № 1105 дає право страховикові припинити виплату допомоги з дня порушення за рішенням органу, який її призначає. Тоді в рішенні про відмову доцільно прямо вказати, що відмова пов’язана з фактичним виконанням роботи в період непрацездатності.

Достатньо правильно відобразити фактичну роботу в табелі, оформити рішення про відмову в оплаті «накладених» днів і вчасно письмово повідомити працівника.