Організація роботи підприємств під час повітряної тривоги в Києві

В Україні та місті Києві діє система диференційованого оповіщення про повітряні загрози, затверджена Постановою КМУ № 1092 Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1092-2026-%D0%BF#Text

Постанова уряду розділяє тривоги за ступенем загрози й встановлює різні режими роботи для підприємств:
«Жовтий» рівень (дронова загроза / атака БПЛА) зупинятися не обов'язково. Підприємства та заклади (зокрема ТРЦ, супермаркети тощо) мають право продовжувати роботу, але виключно за умови суворого дотримання безпекових вимог.
Головна умова — наявність власного або капітального тимчасового/постійного укриття для персоналу та відвідувачів безпосередньо в будівлі або на території.
Якщо укриття на території немає, підприємствам надано адаптаційний перехідний період (до грудня 2026 року) для роботи під час «жовтого» рівня за погодженням з трудовим колективом. Після цього терміну без укриття працювати в «жовту» тривогу буде заборонено.

Для закладів освіти є окрема вимога! У разі встановлення жовтого рівня загрози освітній процес у закладах освіти, крім тих, в яких наявні облаштовані захисні споруди цивільного захисту, припиняється.

«Червоний» рівень (ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза) зупинка роботи є обов'язковою. За цього рівня загрози всі цивільні підприємства, торгово-розважальні центри, магазини та побутові заклади зобов'язані припинити діяльність та забезпечити негайний перехід людей до сховищ.

Якщо через повітряну тривогу («жовту» чи «червону») роботу довелося зупинити, а працівники перейшли в укриття, цей період оформлюється та оплачується як простій не з вини працівника (ст. 113 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n680) з оплатою в розмірі не менше 2 / 3 окладу (тарифної ставки).

Частина 3 ст. 113 КЗпП зазначає: якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника, за ним на час зупинки роботи зберігається середній заробіток. Оскільки загроза обстрілу є саме такою ситуацією, багато юристів радять оплачувати час тривоги в розмірі 100% середньої зарплати, щоб уникнути трудових спорів.

Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 КЗпП)
Простій оформлюють наказом. У Табелі обліку використання робочого часу простій позначають так: у верхній комірці вказують кількість годин простою (наприклад, «8»), у нижній – умовне позначення простою – «П» (цифровий код «23»).

Якщо в укритті облаштовані робочі місця і працівник має технічну можливість продовжувати виконання обов'язків (наприклад, працює за ноутбуком), або якщо працівник перебуває на дистанційній / надомній роботі та перебуває у безпечному місці. У такому разі робочий час оплачується повністю (100% на загальних підставах).

Щоб задокументувати це керівник видає загальний наказ по підприємству про запровадження алгоритму дій під час тривог, де фіксується порядок обліку робочого часу.

Працівник має безумовне право самостійно припинити роботу та піти в укриття, навіть якщо роботодавець не видав офіційного наказу про зупинку. Стаття 153 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n871 прямо забороняє роботодавцю вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для його життя чи здоров'я.Роботодавець не має права звільнити працівника за прогул чи притягнути до дисциплінарної відповідальності за вихід у сховище.

Якщо керівник ігнорує «червоний» чи «жовтий» рівень небезпеки, зачиняє двері або під погрозою звільнення/депреміювання змушує персонал залишатися на робочих місцях, йому загрожує :
Адміністративна відповідальнсть

- за порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 41 КУпАП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8073-10#Text) на посадових осіб накладається штраф.
- за порушення вимог законодавства про цивільний захист (ст. 188-16 КУпАП) щодо незабезпечення безпеки людей також передбачено штрафні санкції

Кримінальна відповідальність:

Якщо примус до роботи призвів до нещасного випадку , поранення чи загибелі працівників/відвідувачів через влучання чи падіння уламків, керівник несе персональну кримінальну відповідальність.
Стаття 271 ККУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1864 -порушення вимог законодавства про охорону праці). Якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на строк до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади

Раді допомогти, звертайтесь ще!