Обгрунтування надання додаткової відпустки для інженерно-технічних працівників

Надати додаткову відпустку за ненормований робочий день інженерно‑технічним працівникам можна, обґрунтовуючи її нормами Закону про відпустки та Рекомендацій щодо ненормованого робочого дня, а конкретну тривалість і перелік посад потрібно зафіксувати в колективному або трудовому договорі.

Обґрунтування

1. Загальна підстава для такої відпустки. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці, зокрема за ненормований робочий день, прямо передбачена в ст. 8 Закону №504/96-ВР. Закон дозволяє надавати працівникам із ненормованим робочим днем до 7 календарних днів додаткової відпустки.

2. Документ, який описує саме «ненормований робочий день». Визначення та підхід до ненормованого робочого дня містяться у Рекомендаціях щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.1997 №7, зокрема в п. 1 Рекомендацій №7. Там указано, що це особливий режим робочого часу для окремих категорій працівників, які за потреби виконують роботу понад нормальну тривалість робочого часу.

3. Документ, у якому фіксують саме категорії і тривалість. Конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день і перелік посад (у тому числі окремих інженерно‑технічних працівників) потрібно встановити в колективному або трудовому договорі залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах, як вимагає ч. 2 ст. 8 Закону №504/96-ВР.

4. Визначення переліку посад роботодавцем. Рекомендації №7 дозволяють роботодавцю самостійно визначати перелік професій і посад, яким установлюють ненормований робочий день, орієнтуючись на характер роботи (періодичні переробки, неможливість точного обліку часу, розподіл часу на власний розсуд тощо), про що йдеться у п. 5 Рекомендацій №7.

Тож для обґрунтування ви посилаєтесь на ст. 8 Закону про відпустки і Рекомендації №7, а реалізуєте право через положення колдоговору або трудових договорів.