Порядок звільнення працівників при ліквідації підприємства та скороченні штату

Процедура звільнення при повній ліквідації, зазначена в запитанні, складена правильно. Єдине — звертайте увагу на соціально-захищені категорії, коли потрібно здійснити заходи з працевлаштування.

Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору (ст. 184 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1018 ).

А от при скороченні чисельності або штату, окрім визначення працівників, яких заборонено звільняти, серед інших порівнюємо кваліфікацію і продуктивність праці. Відповідно звільняємо працівника, в якого нижча кваліфікація і продуктивність праці. У випадку, якщо є 2 працівника з однаковою кваліфікацією і продуктивністю праці, враховуємо переважне право залишитись на роботі (ст. 42 КЗпП).

Детально по процедурах в мінікурсах і статтях ( https://kadroland.com/news/4337-skorocennya-ciselnosti-abo-statu-pracivnikiv-algoritm-zvilnennya-pracivnikiv https://kadroland.com/news/750-skorocennya-personalu-na-pidprijemstvi-yak-pravilno-oformiti-zvilnennya https://kadroland.com/news/10291-ci-mozna-skorotiti-dvomisyacnii-strok-poperedzennya-pro-zvilnennya https://kadroland.com/news/2839-pidprijemstvo-likvidujetsya-yak-povidomiti-pro-zvilnennya-mobilizovanix ).

В мирний час КЗпП забороняє звільняти працівника з ініціативи роботодавця під час лікарняного (ч. 3 ст. 40 КЗпП). У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки (ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n17 ). На практиці цю норму дотримати складно. Роботодавець може видати наказ про звільнення в запланований раніше день звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП і в наказі датою звільнення вказати перший робочий день після закриття лікарняного. Але якщо лікар продовжить лікарняний, доведеться або вносити зміни в цей наказ, або скасовувати його і видавати новий з іншою датою звільнення.

Раді допомогти, звертайтесь ще!