Заголовок тимчасово відсутній

У більшості випадків так, наказ про прийняття на роботу замінює трудовий договір. Обов'язково укладати саме письмовий трудовий договір необхідно лише у випадках, передбачених у ч. 1 ст. 24 КЗпП, а саме: 1) при організованому наборі працівників (це сезонні роботи поза місцем постійного проживання працівників і на сьогодні організовані набори практично не використовуються); 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я (в Україні такою територією є тільки територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи); 3) при укладенні контракту (наприклад, керівниками навчальних та медичних закладів); 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою (якщо роботодавцем є фізична особа, яка використовує найману працю, пов’язану з наданням послуг (зазвичай, так наймають кухарів, няньок, водіїв)); 6-1) у разі укладення трудового договору про надомну або дистанційну роботу (тобто поза місцем розташування підприємства); 7) в інших випадках, передбачених законодавством (приміром, для працівників релігійних організацій, громадян, які проходять альтернативну службу, осіб, які беруть участь у громадських роботах, які залучаються до роботи у фермерському господарстві. В усіх інших випадках для прийняття на роботу працівника цілком достатньо наказу і заяви, й трудовий договір у письмовій формі укладати не обов'язково. Раді допомогти, звертайтесь ще!