Охорона праці на підприємстві: обов’язкові документи та відповідальні особи

Види локальних нормативних актів підприємства з питань ОП

Загального визначення щодо локальних нормативних актів підприємства законодавство не містить. Але зазвичай під ними варто розуміти документи, які складає та затверджує роботодавець у межах власної компетенції відповідно до законів й інших нормативно-правових актів, колективного договору, угод тощо.

До основних загальних вимог складання локальних нормативних актів належать такі:

1. норми локальних нормативних актів не повинні погіршувати становище працівників порівняно з установленим трудовим законодавством й іншими актами, що містять норми трудового права, колективним договором, угодами;
2. локальні нормативні акти повинні бути доведені до відома працівника під підпис;
3. локальні нормативні акти мають обов’язковий характер.

Нормативні акти підприємства, що стосуються питань охорони праці можна поділити на три основні категорії:

1. Журнали.

Положення № 15 вимагає обов’язкове ведення двох журналів. В журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, вноситься лише запис про проведення вступного інструктажу (абз. 9, п. 6.3 Положення № 15).

В журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці ми вносимо записи про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів. Сторінки журналу повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою (за її наявності) (п. 6.10 Положення № 15).

В Положенні № 9 зазначено, що інструкції, які вводяться в дію або переглядаються на підприємстві, реєструються службою охорони праці в журналі реєстрації інструкцій, у порядку, встановленому роботодавцем. Примірники інструкцій видаються керівникам структурних підрозділів. Їх видача проводиться службою охорони праці з реєстрацією в журналі обліку видачі інструкцій на підприємстві (п. 1, 3 розд. V Положення № 9).

Далі переходимо до Порядку № 337, який вимагає ведення наступних журналів:

1. журнал реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків або гострих професійних захворювань на виробництві (п. 62 Порядку № 337);
2. журнал реєстрації аварій (п. 62 Порядку № 337);
3. журнал обліку професійних захворювань (п. 123 Порядку № 337). 

2. Положення, стандарти та інструкції.

Залежно від порядку розробки документів, який діє на підприємстві, є два варіанти:

Перший – на підприємстві розробляються і положення і стандарти.

Другий – розробляються або положення, або стандарти.

Отже, відповідно до вимог абз. 3 ст. 13 Закону № 2694 на підприємстві затверджується положення про Систему управління охороною праці (СУОП).

На підприємстві з урахуванням специфіки виробництва, умов праці та вимог нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) роботодавець розробляє і затверджує:

1. положення про службу охорони праці (СОП), що визначає структуру СОП, чисельність, основні завдання, функції та права її працівників (п. 1.2 Положення № 255).

На жаль, дуже часто роботодавці покладають на фахівців СОП обов’язки з пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища тощо;

1. положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (п. 3.2 Положення № 15).

Рекомендуємо додатками до положення затвердити зразки: програми вступного інструктажу, програми спеціального навчання, ведення журналів інструктажів, заповнення протоколу засідання комісії з перевірки знань тощо. Зразки документів завжди є ефективним способом методичної допомоги для безпосередніх керівників робіт.

Щодо інструкцій, то на підприємстві наказом роботодавця затверджуються інструкції з охорони праці, які є обов’язковими для дотримання працівниками відповідних професій або виконавцями відповідних робіт. Акцентуємо вашу увагу, що інструкції з охорони праці, відповідно до вимог Положення № 9, розробляються за професіями та видами робіт. Вимоги щодо розробки інструкцій з ОП за посадами, в Положенні № 9 відсутні.

3. Накази та розпорядження

Наказами або розпорядженнями по підприємству:

1. 
   
2. затверджуються посади осіб, які проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки (п. 5.1 Положення № 15);
3. затверджуються відповідальні особи за проведення вступного інструктажу (абз. 7 п. 6.3 Положення № 15);
4. затверджуються програма та тривалість вступного інструктажу з питань охорони праці (абз. 8 п. 6.3 Положення № 15);
5. затверджуються професії та посади працівників, які звільняються від повторного інструктажу (п. 6.11 Положення № 15);
6. оформлюється допуск до стажування (дублювання) та допуск до самостійної роботи після закінчення стажування (дублювання) (п. 7.3, 7.9 Положення № 15).

Обов’язково наказом роботодавця затверджуються інструкції з охорони праці (абз. 2 п. 2 розд. IV Положення № 9).

Відповідальні особи за ведення документів, їх розробку та перегляд

Відповідальність:

1. за проведення вступного інструктажу покладається на спеціаліста СОП або іншого фахівця відповідно до наказу роботодавця (абз. 7, п. 6.3 глави 6 Положення № 15);
2. за проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів покладається на безпосередніх керівників робіт (майстра, майстра старшого, начальника дільниці, начальника структурного підрозділу тощо) (п. 6.8 глави 6 Положення № 15);
3. за ведення журналів реєстрації та видачі інструкцій з ОП покладається на СОП (п. 1, 3 розд. V Положення № 9);
4. за ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві покладається на роботодавця (абз. 2 ст. 22 Закону № 2694);
5. за розробку (перегляд) інструкцій з ОП покладається на безпосередніх керівників робіт (начальників виробництва, цеху, дільниці, відділу, лабораторії тощо), які є відповідальними за своєчасне їх виконання (п. 4 розд. IV Положення № 9). Цілком логічна вимога, адже саме безпосередній керівник робіт найкраще знає: технологічний процес, обладнання, ризики на робочому місці, методи безпечного виконання робіт, можливі небезпечні відхилення від нормального режиму роботи, порядок здавання робочого місця тощо.

Хочемо звернути вашу увагу, що це мінімальний необхідний пакет нормативних актів з ОП на підприємстві. Якщо у вас виконуються роботи підвищеної небезпеки, експлуатуються вантажопідіймальні механізми, обладнання, що працює під тиском, автотранспорт, застосовується биркова система та система нарядів-допусків тощо, даний перелік документів буде значно ширшим.

Служба охорони праці повинна визначити перелік НПАОП, які поширюються на підприємство, та разом із роботодавцем забезпечити наявність цих документів, та виконання їх вимог.

Висновки

1. Нормативні акти з ОП повинні враховувати специфіку підприємства.
2. Нормативні акти з ОП підприємства – спільний продукт кращих його фахівців.
3. Якщо СОП «спускатиме» положення/стандарти зверху чи під тиском керівника, система працюватиме погано і не ефективно. Такі документи будуть написані правильно, з урахуванням вимог НПАОП, але без урахування реальних умов і ситуацій на робочих місцях.
4. Фахівець з охорони праці має знати, які існують НПАОП та як їх правильно застосовувати. Опрацювання нормативної бази — складова його роботи.

Нормативно-правове забезпечення

Положення № 15 – Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Державного Комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15 (НПАОП 0.00-4.12-05).

Положення № 9 – Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9 (НПАОП 0.00-4.15-98).

Порядок № 337 – Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджене постановою КМУ від 17.04.2019 № 337.

Закон № 2694 – Закон України від 14.10.92 № 2694-XII «Про охорону праці».

Положення № 255 – Типове положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 № 255.

Володимир ДРОЗД, сертифікований експерт ESOSH, сертифікований аудитор з охорони праці