14 днів відпустки УБД: що роботодавець може і чого не може робити

Згідно зі ст. 77-2 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) та ст. 16-2 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) передбачено, що додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік надається таким категоріям осіб:

1. учасникам бойових дій (далі – УБД);
2. постраждалим учасникам Революції Гідності;
3. особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
4. особам, реабілітованим відповідно до Закону України від 17.04.1991 №962-XII «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.

У ГО «Трудові ініціативи» відповіли на основні питання:

Які документи необхідно надати роботодавцю, щоб скористатись відпусткою?

Підставою для надання додаткової відпустки для УБД чи особи з інвалідністю внаслідок війни є:

1. посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни або УБД ;
2. заява працівника на відповідну відпустку;
3. довідка про використання відпустки за попереднім місцем роботи (виключно для новоприйнятих працівників). Якщо працівник працевлаштувався на нове робоче місце протягом поточного календарного року, надання такої довідки є обов’язковим для упередження подвійного надання пільги. Оскільки право на додаткову відпустку виникає один раз на календарний рік і не залежить від відпрацьованого часу, новий роботодавець має переконатися, що працівник не реалізував це право у попереднього роботодавця.

Чи може роботодавець відмовити працівнику у відпустці?

За загальним правилом у мирний час роботодавець зобов’язаний надати працівнику таку відпустку на підставі його заяви. Однак у період воєнного стану роботодавець має право відмовити у її наданні, якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, до виробництва товарів оборонного призначення чи виконує мобілізаційне завдання (замовлення). Виняток становлять лише відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Чи можна використати відпустку за минулий рік?

Ні, додаткову відпустку не переносять на наступні роки у разі невикористання. Тобто працівник має використати її протягом календарного року. Невикористана відпустка «згорає».

Чи повинна бути перенесена або продовжена відпустка?

Ст. 11 Закону про відпустки та ст. 80 КЗпП, які дозволяють або вимагають переносити / продовжувати відпочинок (зокрема, у разі хвороби чи збігу обставин), чітко прописують, що: «щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі…».

Оскільки додаткова відпустка для УБД та осіб з інвалідністю внаслідок війни не є щорічною, норми ст. 11 Закону про відпустки на неї взагалі не поширюються. Таким чином, додаткова оплачувана відпустка не переноситься на інший період та не продовжується.

Лікарняний під час відпустки: чи буде він оплачений працівнику?

Ні, чинне трудове законодавство не передбачає можливості перенесення чи продовження додаткової відпустки у разі тимчасової непрацездатності працівника.

Якщо період хвороби повністю або частково збігся з цією відпусткою, дні такої непрацездатності, що припадають на час відпустки, оплаті не підлягають. Допомога по тимчасовій непрацездатності призначається лише з дня, коли працівник мав приступити до виконання своїх трудових обов’язків після закінчення відпустки.

Якщо працівник одночасно є і УБД, і особою з інвалідністю внаслідок війни. На скільки днів відпустки він може розраховувати – на 14 чи на 28?

Якщо працівник є учасником бойових дій та особою з інвалідністю внаслідок війни, він не має права на сумування цієї відпустки.

Оскільки це один і той самий вид, то право виникає на одну відпустку тривалістю 14 календарних днів.

Чи дозволяється ділити відпустку на частини?

Ні, ділити її не можна. Ділити на частини, згідно зі ст. 12 Закону про відпустки, дозволено виключно щорічні відпустки. Відповідно, роботодавець не має законних підстав для видання наказу про надання такої відпустки частинами (7+7).

Працівник повинен реалізувати своє право на відпочинок одноразово та в повному обсязі – тривалістю у всі 14 календарних днів одним періодом.

Один день на роботі – 14 днів відпочинку: чи справді даний вид відпустки не залежить від стажу?

Так, навіть якщо працівник працевлаштувався 1 серпня і відпрацював лише один день у поточному році, він має повне право взяти всі 14 днів відпустки.

Сумісництво: чи давати відпустку на обох роботах?

Так, адже право на відпустку виникає за кожним трудовим договором працівника. Тому працівник, який працює за основним місцем роботи та за сумісництвом, має право на надання додаткової відпустки за кожним місцем роботи.

Чи накопичується додаткова відпустка за період перебування працівника на військовій службі?

Ні, під час проходження військової служби, право на додаткову відпустку на підприємстві не нараховується. Додаткова відпустка за своєю правовою стороною є пільговою, яка надається працівникові, що фактично працює на підприємстві. Оскільки увільнений від роботи мобілізований працівник не виконує своїх трудових обов’язків (хоча за ним зберігається місце роботи та посада згідно зі ст. 119 КЗпП), право на цю додаткову відпустку за період служби не виникає.

Додаткова відпустка прив’язана виключно до поточного календарного року.

Якщо працівник не використав її до 31 грудня поточного року, вона анулюється

Навіть якщо працівник служить кілька років, ці періоди не підсумовуються. Накопичити 42 дні за три роки служби, щоб використати їх після звільнення з військової служби, закон не дозволяє, оскільки невикористані дні за кожен окремий рік згорають наприкінці кожного такого року.

Отже, роботодавець не нараховує дні додаткової відпустки за період військової служби працівника. Перший календарний рік після звільнення з військової служби та фактичного повернення до роботи стане першим роком, коли працівник зможе оформити свої 14 днів відпочинку на підприємстві.

Звільнення: чи можна виплатити компенсацію за відпустку?

Ні, компенсація за невикористану додаткову відпустку учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни при звільненні не виплачується, оскільки така відпустка не належить ні до щорічних відпусток, ні до соціальних відпусток працівників, які мають дітей, передбачених статтею 19 Закону про відпустки.

Чи допускається відкликання з такої відпустки?

Ні, відкликати працівника з відпустки заборонено. Відкликання з відпустки, врегульовано ст. 79 КЗпП та ст. 12 Закону про відпустки, застосовується виключно до щорічних відпусток.

Оскільки додаткова відпустка учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни (ст. 16-2 Закону про відпустки) не належить до виду щорічних, поширення на неї процедури відкликання не має правових підстав. Роботодавець не має права переривати такий відпочинок працівника за власною ініціативою чи навіть за згодою самого працівника.

Ця правова позиція є сталою та підтверджується роз’ясненнями уповноважених органів, зокрема, листом Мінсоцполітики від 17.10.2016 №576/13/116-16). У разі відкликання працівника з такої відпустки дії роботодавця трактуватимуться як порушення законодавства про працю.

Джерело: ГО «Трудові ініціативи»

Статті на тему:

Додаткова відпустка учаснику бойових дій: зразки заяви та наказу

Додаткова відпустка учасникам бойових дій: правила надання