Текст змін до Постанови №76 – не раніше 18 жовтня: що хотіли змінити в бронюванні та що ухвалив Уряд

1. Що пропонував уряд?
2. Бізнес проти
3. Що зміниться

Міністерство економіки підготувало зміни до постанови КМУ від 27.01.2023 №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час». Відповідний проєкт міністр економіки Олександр Кравченко розіслав центральним органам виконавчої влади 8 жовтня. Проте, за словами співрозмовників Економічної правди (далі – ЕП) в Кабміні, у ході обговорення «документ оновився на 90%».

Остаточний варіант ухвалених змін суспільство побачить не раніше 18 жовтня: доти триватимуть доопрацювання та обговорення документа

Постанову розробили на виконання рішення Ставки Верховного Головнокомандувача задля «запобігання незаконних схем працевлаштування та створення умов для ухилення від мобілізаційних заходів». Напередодні Олександр Кравченко в інтерв'ю Forbes заявив, що після останнього перегляду системи бронювання критичність не підтвердили 15% компаній, проте з того часу кількість заброньованих від мобілізацій почала зростати і на осінь становить вже 1,4 мільйона осіб.

Якби нову постанову ухвалили у початковій редакції, то кількість заброньованих працівників в Україні знову суттєво скоротилася б

Зокрема, документ пропонував зменшити квоту заброньованих для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетичної сфери – з поточних 100% працівників до 85%. Крім цього, уряд пропонував не враховувати осіб з відстрочками для визначення квоти заброньованих від мобілізації працівників.

Що пропонував уряд?

Розісланий Міністерством економіки проєкт змін до системи бронювання містив низку дуже суттєвих змін. Проте далеко не всі вони увійшли до остаточного варіанту постанови.

Попри те, що ухвалювати зміни до системи бронювання уряд планував непублічно, основні положення стали відомі широкому загалу. Зокрема, про них написав народний депутат Ярослав Железняк у своїх соцмережах.

На публікацію встигли відгукнутися представники бізнесу, виступивши з критикою різких змін. Особливо зважаючи, що попередній перегляд критичностей підприємств та умов для бронювання їхніх працівників завершився лише півтора місяця тому.

Зрештою, остаточний варіант постанови може не врахувати частину радикальних пропозицій. «Там змінилося до 90% документу», – пояснював ЕП один з членів уряду

Ввечері 13 жовтня уряд ухвалив постанову про зміни до бронювання, але з 5-денним доопрацюванням.

Що саме увійде до фінального тексту буде відомо не раніше 18 жовтня

Що було у початковому варіанті постанови уряду:

1. Зміни для енергетиків та ОПК. Початковий варіант документа передбачав скасування 100% квоти для бронювання працівників низки критично важливих галузей. Зокрема, йдеться про працівників компаній паливно-енергетичного сектору (та їх підрядних організацій), виробників трансформаторів та інших компаній, які забезпечують безперебійне функціонування енергетичної та газотранспортної систем, а також установ оборонно-промислового комплексу (визначених Міноборони критично важливими для функціонування економіки в особливий період).

Початковий варіант документа передбачав скорочення частки військовозобов'язаних працівників, яких такі підприємства могли забронювати, зі 100% до 85%. Підприємствам сфери ЖКГ (опалення, гаряча, холодна вода, водовідвід, вивіз сміття) квоту хотіли зменшити з 75% до 60%.

2. Зміни до розрахунку квоти. Ще одна важлива норма проєкту урядової постанови стосувалася того, як критично важливі підприємства мають вираховувати квоту працівників, яких вони можуть забронювати.

Наразі квота заброньованих визначається від загальної чисельності всіх військовозобов'язаних працівників. Наприклад, якщо на підприємстві працює 100 військовозобов'язаних, то воно мало право забронювати 50%, тобто 50 осіб – незалежно від того, чи мають інші працівники компанії які-небудь підстави для відстрочки.

Водночас перша версія проєкту постанови передбачала, що квоту заброньованих працівників підприємство мало б вираховувати лише із чисельності тих військовозобов'язаних, які не мають інших підстав для відстрочки, передбачених ст. 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Наприклад, до таких підстав належить інвалідність військовозобов'язаного або його дружини, утримання 3 і більше дітей віком до 18 років, опіка над особою з інвалідністю, здобування вищої освіти військовозобов'язаним, недосягнення ним мобілізаційного віку (25 років) тощо.

Тобто, якщо на підприємстві, де працює 100 військовозобов'язаних, 30 з них мають інші підстави для відстрочки, то таке підприємство змогло б забронювати лише половину з тих, хто таких відстрочок не має. Відтак, кількість заброньованих мала б зменшитися з 50 до 35 осіб.

3. Координаційний центр з організації бронювання. В урядову постанову про зміни до системи бронювання повернулася норма, яку вже хотіли ухвалити влітку. Йдеться про створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов'язаних.

Наразі таким погодженням займаються Міноборони та Мінекономіки.

До складу Координаційного центру мають увійти до 17 осіб, зокрема:

1. заступник міністра економіки та довкілля (співголова Координаційного центру);
2. заступник міністра оборони (співголова Координаційного центру);
3. заступник державного секретаря Кабінету Міністрів;
4. заступник міністра цифрової трансформації;
5. заступник міністра внутрішніх справ;
6. заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту;
7. заступник керівника Офісу президента (за згодою);
8. державний секретар Міністерства енергетики;
9. заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил (за згодою);
10. перший заступник (заступник) голови Держприкордонслужби;
11. заступник голови Національної поліції;
12. заступник голови правління Пенсійного фонду;
13. заступник голови Держпраці;
14. представник Центрального управління СБУ (за згодою);
15. представник Служби зовнішньої розвідки (за згодою);
16. представник Головного управління розвідки Міноборони (за згодою);
17. представник Мінекономіки.

У разі появи, Координаційний центр погоджуватиме не лише самі критерії критичності для підприємств, але й матиме останнє слово у визначенні будь-якого підприємства критично важливим (тобто таким, що зможе бронювати працівників).

Ба більше, згідно з початковим задумом, органам влади, які визначають критерії критичності, потрібно оновити їх до 20 жовтня та погодити з Коордцентром.

Бізнес проти

Представники бізнесу гостро розкритикували перший варіант змін до системи бронювання, який напередодні поширив Железняк.

Гостро розкритикували пропозиції уряду у галузевих об'єднаннях.

Національна асоціація української оборонної промисловості закликала відмовитися від «шкідницької» норми про зменшення квоти заброньованих в ОПК зі 100% до 85% працівників.

Ця пропозиція безпосередньо загрожує національній безпеці України, підриває обороноздатність нашої держави та може зірвати виробництво й розробку озброєння, а також виконання чинних оборонних контрактів

З подібною заявою вийшли і в іншій зброярській асоціації – «Технологічні сили України».

Війську потрібна зброя. Для її виробництва потрібні люди. Тому бронювання для критично важливих підприємств оборонно-промислового комплексу має залишатися на рівні 100%

Що зміниться

Хоча під час вечірнього засідання 13 жовтня уряд ухвалив постанову про зміни до системи бронювання, він дав 5 днів на її остаточне доопрацювання.

Найбільше дискусій буде зосереджено навколо розміру квоти бронювання для енергетичних, комунальних та оборонних підприємств.

Як повідомив ЕП співрозмовник в уряді:

Дали п'ять днів на доопрацювання цих відсотків. Остаточного рішення щодо цього ще немає

Одним із компромісних варіантів пропонувалося зберегти 100-відсоткове бронювання лише для тих військовозобов'язаних працівників, які безпосередньо залучені до ремонту та обслуговування енергетичної інфраструктури, тепломереж, систем водопостачання, а також виробництва зброї.

На допоміжний персонал таких компаній пропонувалося поширювати квоти

Станом на вечір 13 жовтня із постанови вирішили прибрати норму про неврахування осіб із відстрочкою при визначенні квоти для бронювання, що є поступкою бізнес-спільноті.

Іншими словами, ухвалений варіант постанови передбачає, що особи з відстрочкою мають і надалі враховуватися при визначенні квоти

Активні дискусії під час засідання уряду тривали і навколо Координаційного центру з питань бронювання. Зокрема, обговорювалося потенційне розширення його складу та долучення до нього більшої кількості представників «гуманітарного» блоку.

Так само без відповіді залишилося питання щодо чергового перегляду критеріїв критичності, яке у початковому варіанті постанови мало відбутися до 20 жовтня. Крім цього, невідомою є доля компаній, які перепідтвердили критичність під час літніх змін.

А отже найближче майбутнє 1,4 мільйона українців залишається у заручниках непублічних обговорень та доопрацювань урядовців.

Джерело: ЕП

Читайте більше:

Броней може стати менше: працівників з відстрочками пропонують не враховувати у квоті, а критерії критичності – переглянути до 20 жовтня

Уряд знову створив Координаційного центру з бронювання: у чому ризик

Критерії критичності знову змінять до 20 жовтня: без рекомендації Координаційного центру рішення не ухвалять

Нові правила бронювання: працівників із відстрочкою (не) залишили у розрахунку 50%

Зміни у бронюванні працівників: 13 жовтня Постанову прийняли із доопрацюванням

Бронювання в «Дії»: 13.10 нові заяви не подаються, старі ще опрацьовують

Зміни в бронюванні працівників: чим це загрожує критично важливим підприємствам

85% чи 100%: Міноборони озвучило позицію щодо бронювання працівників ОПК