Одиноких матерів не можна звільнити з ініціативи роботодавця

Звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається

Чи можна звільнити з роботи жінку, яка має дитину з інвалідністю, під час дії воєнного стану?

У роз’ясненні Держпраці зазначають:

Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (та у разі надання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається

Але є виключення з цього правила. Звільнення вказаних категорій працівниць дозволяється при повній ліквідації підприємства, установи, організації, але з обов’язковим працевлаштуванням працівниці (ст. 184 КЗпП).


Зауважте, що підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця передбачені ст. 40 і 41 КЗпП. На звільнення працівників з інших підстав вимоги ст. 184 КЗпП не розповсюджуються.


Визначення поняття одинокої матері на законодавчому рівні відсутнє, але відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 №9, до категорії одинокої матері відносяться:


  1. Жінка, яка не перебуває у шлюбі.
  2. У свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері.
  3. Вдова.
  4. Жінка, яка виховує дитину без батька, в тому числі:


  1. розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, попри факт отримання аліментів;
  2. жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена.


Джерело: Держпраці