Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.
У ст. 38 КЗпП наводиться перелік обставин, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, зокрема:
- переїзд на нове місце проживання;
- переведення чоловіка або дружини на роботу до іншої місцевості;
- вступ до закладу освіти;
- неможливість проживання в даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
- вагітність;
- догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною з інвалідністю;
- догляд за хворим членом сім’ї, відповідно до медичного висновку, або особою з інвалідністю I групи;
- вихід на пенсію;
- прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин.
У Держпраці нагадали, що ст. 4 Закону України 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» дозволяє працівникові в зв’язку з веденням бойових дій у районах, де розташоване підприємство, установа організація, та існування загрози для його життя й здоров’я розірвати трудовий договір за власною ініціативою в строк, зазначений у його заяві.
Крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану та залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Джерело: Держпраці