Верховна Рада України 8 жовтня 2024 року прийняла в першому читанні законопроєкт №5837 «Про основні засади державного нагляду (контролю)».
Цей законопроєкт спрямований на вдосконалення та уніфікацію процедур державного нагляду (контролю), а також на виключення неефективних та обтяжливих норм, які містяться в чинному Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Розроблення проекту Закону зумовлене необхідністю переходу державного нагляду (контролю) від карально-репресивної моделі до превентивної і ризик-орієнтованої. Це сприятиме створенню благоприємного середовища для бізнесу, розвитку підприємництва, привабленню інвестицій та забезпеченню чесної конкуренції, а також збалансує захист інтересів усіх сторін.
Законопроєктом, зокрема, передбачається:
- визначення термінів, що містяться в Законі, зокрема: сфери державного нагляду (контролю), місцезнаходження, рейтинг суб’єктів господарювання, створення перешкод та інше;
- запровадження аудиту діяльності суб’єкта господарювання як окремого функціоналу, що дозволяє суб’єкту господарювання попередити порушення вимог законодавства, залучивши фахівців органу державного нагляду (контролю) або незалежної організації, уповноваженої у відповідній сфері господарської діяльності, з метою виявлення, попередження та усунення порушень вимог законодавства до початку здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) та без застосування санкцій;
- залучення громадськості до розгляду звернень суб’єктів господарювання щодо оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб та рішень органів державного нагляду (контролю), створення інституту громадських рад з питань державного нагляду (контролю), запровадження уніфікованої процедури оскарження розпорядчих документів та рішень щодо застосування санкцій, які приймаються посадовими особами органів державного нагляду (контролю);
- зобов’язання органів державного нагляду (контролю) проводити навчальні заходи для суб’єктів господарювання щодо управління небезпеками (ризиками), роз’яснення причин їх виникнення, навчання управлінню ризиками з метою профілактики порушень та спрямування діяльності суб’єктів господарювання на відвернення небезпек;
- встановлення можливості збільшення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) відносно суб’єктів господарювання, діяльність яких віднесена до середнього та незначного ступенів ризику, на період дії укладеного суб’єктом господарювання договору страхування цивільної відповідальності за шкоду, яку може бути заподіяно навколишньому природному середовищу, життю, здоров’ю та майну третіх осіб унаслідок порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства;
- виключення неефективних та обтяжливих норм державного контролю.
Джерело: ВРУ