У мирний час, укладення трудового договору у письмовому вигляді при прийнятті на роботу працівника з нефіксованим робочим часом є обов’язковим відповідно до вимог пункту 62 частини першої статті 24 КЗпП України.
Але у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору (частина перша статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Таким чином, у період дії воєнного стану письмова форма такого договору не є обов’язковою
У Держпраці рекомендують фіксувати умови вищезгаданого договору у письмовій формі, з метою запобіганню виникненню трудових спорів.
При укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом у змісті такого договору обов’язково мають бути присутні наступні умови:
- спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;
- спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті;
- інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні);
- розмір оплати праці за залучення до роботи поза межами базових днів або годин;
- додаткові підстави для припинення ТДНЧ (за необхідності).
Джерело: Держпраці
