Як запровадити неповний робочий час під час війни

Коли немає змоги забезпечити повне навантаження, роботодавець може встановити неповний робочий час. Як оформити та які права працівника не можуть бути обмежені – роз'яснили у Держпраці

Відповідно до статті 56 Кодексу законів про працю, неповний робочий час може бути встановлений:


  1. у формі неповного робочого дня (скороченої тривалості щоденної роботи);
  2. неповного робочого тижня (меншої кількості робочих днів на тиждень);
  3. або одночасно обох варіантів – за згодою сторін.


Ініціатором встановлення неповного часу може бути як працівник (за сімейними чи іншими обставинами), так і роботодавець (через зміну в організації праці чи складну економічну ситуацію).


В обох випадках умови фіксуються у наказі та трудовому договорі.


Гарантії для працівників


Працівники з неповним робочим часом мають ті ж самі права, що й інші працівники, включно з:


  1. правом на щорічну відпустку повної тривалості,
  2. оплатою лікарняних,
  3. правом на соціальне страхування.


Оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку, але не менше розміру, передбаченого законодавством.

Потрібен зразок документа? У нашому розділі «Документи» – все, що треба кадровику. 5500+ шаблонів, які завжди під рукою!

Наявність неповного робочого часу не є підставою для обмеження у просуванні по службі, навчанні, участі у профспілках тощо.


Неповний робочий час – це гнучкий інструмент, який дозволяє уникнути звільнень, підтримати працівників у кризових ситуаціях і водночас дотриматися вимог законодавства.


Важливо пам’ятати: зміна режиму роботи не скасовує трудових гарантій і не є підставою для порушення прав працівника.


Джерело: Держпраці

Отримуйте щодня свіжі новини та корисні подарунки 🎁👇