Бронювання працівників у 2025 році: ключові правила, ризики та нові вимоги

Бронювання військовозобов'язаних працівників у 2025 році залишається одним із ключових інструментів збереження кадрової спроможності бізнесу. Водночас регулювання змінюється доволі динамічно, тому компаніям, які мають право на бронювання, важливо уважно відстежувати актуальні вимоги та порядок їх застосування.

Отримання статусу критичності

Ключовою передумовою для бронювання працівників є попереднє отримання компанією статусу критично важливого підприємства відповідно до постанови КМУ від 27.01.2023 №76. Такий статус надається за умови відповідності суб'єкта господарювання трьом критеріям, два з яких є обов'язковими.

Для підприємств приватної форми власності базовими критеріями є:

1. рівень середньої нарахованої заробітної плати працівникам – не менше 20 000 грн на місяць;
2. відсутність заборгованості зі сплати податків до державного та місцевого бюджетів, а також ЄСВ.

Третій критерій обирається індивідуально. Найчастіше йдеться про відповідність галузевим критеріям центрального органу виконавчої влади або територіальної громади.

Середня нарахована заробітна плата визначається з урахуванням роз'яснення Міністерства економіки від 07.03.2025 №2704-25/20968-1. До розрахунку включаються суми нарахованої зарплати, а також виплати, пов'язані з тимчасовою непрацездатністю. Отриману суму ділять на кількість застрахованих осіб у звітному періоді.

Водночас підприємству варто орієнтуватися насамперед на фактичну заробітну плату працівників. Виплати за лікарняними можуть бути розцінені як такі, що не належать до заробітної плати, що у свою чергу ризикує позбавити компанію статусу критично важливої.

Подання документів, зокрема довідки про середню нараховану заробітну плату, потребує особливої уважності та юридичної точності. Формулювання у довідках мають повністю відповідати вимогам нормативно-правових актів.

Якщо цей критерій дотримано, компанія подає звернення про надання статусу критично важливого підприємства до центрального органу виконавчої влади відповідно до своєї сфери діяльності. Зазвичай такі звернення розглядають у строк до 10 робочих днів, однак можливі затримки, якщо заявнику необхідно доопрацювати пакет документів. Найпоширеніші причини – неточні формулювання в поданих матеріалах або відсутність окремих обов'язкових документів.

Слід враховувати, що довідка про відсутність податкової заборгованості чинна лише протягом 10 днів. Подання простроченого документа унеможливлює розгляд усього пакета матеріалів.

Важливо також своєчасно подавати податковий розрахунок до органу, що приймає рішення про критичність. Хоча загальний строк звітування про доходи працівників за попередній місяць становить 20 календарних днів після його завершення, копію цього розрахунку слід надати не пізніше останнього дня поточного місяця. У разі пропуску строку компанія буде змушена формувати пакет документів уже на підставі розрахунку за наступний місяць.

Одним з критеріїв для набуття статусу критичності є попереднє отримання підприємством статусу важливого для галузі національної економіки або для потреб територіальної громади. Такі критерії за своєю логікою схожі на критерії критичності, однак затверджуються вже профільними міністерствами, службами чи обласними державними (військовими) адміністраціями.

Станом на сьогодні діє близько 60 нормативних актів, які встановлюють відповідні галузеві критерії. Ключова проблема полягає в тому, що вони регулярно оновлюються. Якщо до 2025 року зміни відбувалися рідко, то нині ситуація інша. Через це підприємства мають враховувати, що їх відповідність вимогам може змінитися навіть після отримання статусу критично важливого.

Отримання статусу важливого для галузі національної економіки відбувається одночасно із поданням заяви про надання статусу критичності: підприємство у зверненні зазначає, за якими саме галузевими критеріями воно відповідає вимогам.

Отже, у 2025 році саме галузеві критерії стали найвразливішою ланкою у збереженні статусу критично важливого підприємства. Зміна будь-якого з них здатна вплинути на можливість подальшого бронювання працівників, тому бізнесу необхідно забезпечити безперервний моніторинг таких оновлень

Бронювання працівників

Після отримання підприємством статусу критично важливого компанія набуває право бронювати своїх військовозобов'язаних працівників. Ця процедура не зазнала ключових змін з 2024 року, де найуспішнішим досягненням став перехід від бронювання «на папері» до електронного бронювання на Порталі «Дія».

Після отримання статусу критично важливого підприємство набуває право бронювати своїх військовозобов'язаних працівників.

Процедура загалом зберегла модель 2024 року, а ключовим прогресом став перехід від «паперового» оформлення до електронного бронювання через Портал «Дія».

Як і раніше, підприємство може бронювати працівників, які:

1. офіційно працевлаштовані в компанії;
2. перебувають на військовому обліку військовозобов'язаних;
3. не перебувають у розшуку ТЦК та СП;
4. актуалізували військово-облікові дані (у тому числі після 16 липня 2024 року).

Загальний ліміт бронювання становить 50% військовозобов'язаних працівників. До цієї кількості не включаються військовозобов'язані жінки, працівники-сумісники, які вже заброньовані на інших підприємствах, а також особи, які перебувають на обліку у СБУ або розвідувальних органах. Кінцевих бенефіціарних власників можна бронювати без обмеження лімітом.

Строк бронювання відповідає строку чинності статусу критично важливого підприємства

Нововведенням стала можливість анульовувати бронювання працівника за наявності обґрунтованих підстав, але не частіше ніж один раз на п'ять календарних днів.

Також законодавство передбачило можливість збільшення ліміту до 100%, якщо підприємство має місцезнаходження і фактично провадить діяльність на території можливих бойових дій, активних бойових дій або активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Водночас щодо таких територій не повинно бути визначено дати припинення можливості бойових дій (дати завершення бойових дій).

Таким чином, сама процедура бронювання залишається відносно сталою порівняно з отриманням статусу критично важливого підприємства. Водночас саме розуміння її механізму дає змогу ефективно планувати кадровий ресурс.

Для збереження права на бронювання компаніям недостатньо орієнтуватися лише на чинні нормативні акти. Необхідно забезпечити постійний моніторинг змін, своєчасно перевіряти відповідність критеріям критичності та оперативно реагувати на оновлення галузевих вимог

Джерело: НААУ