Зміни законодавства щодо надання відпусток без збереження зарплати

З 24.12.2023 року час перебування у відпустках без збереження зарплати, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку

Держпраці нагадує, що Законом України від 22.11.2023 № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», внесено зміни до порядку надання та використання відпусток.


Нові норми стосуються і відпусток без збереження заробітної плати, відповідно до яких за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік.


На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки». Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.

Час перебування у відпустках без збереження заробітної плати, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ч. 4 ст. 26 Закону України «Про відпустки»)

В обов’язковому порядку, за бажанням працівників, надається відпустка без збереження заробітної плати, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, тривалістю до 60 календарних днів (п. 20 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки»).


Джерело: Держпраці