Щорічні відпустки під час воєнного стану: як позначилися зміни

Працівник зберігає право на використання основної та інших видів відпусток повної тривалості або ж їх залишків після закінчення воєнного стану. Але з'явилось нове правило, за яким понад 24 календарних дні щорічної відпустки, за рішенням роботодавця може надаватися без збереження зарплати

0

356

24 грудня 2023 року набув чинності Закон України від 22.11 2023 №3494-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», яким змінено деякі норми законодавства, що регулюють питання надання відпусток, використання вихідних днів тощо. 


Роботодавець у період дії воєнного стану має можливість обмежити працівнику щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік (ст. 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).


Крім того, у разі більшої ніж 24 календарних дні основної відпустки, надання не використаних у період дії воєнного стану її днів переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.


Тобто у працівника залишається право на використання основної відпустки та інших видів відпусток повної тривалості або ж їх залишків після закінчення воєнного стану.

З’явилося нове правило, відповідно до якого «за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати»

Звертаємо увагу: обмеження тривалості щорічних відпусток не є обов’язком роботодавця, оскільки закон його не зобов’язує обмежувати тривалість щорічних основної та додаткових відпусток, а передбачає лише можливість такого обмеження.


Право роботодавця відмовити у період дії воєнного стану працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) поширено на випадки, коли працівник залучений до робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення). За попередніми нормами відмовити можна було лише у разі залучення працівника до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Залишається чинною норма про виплату грошової компенсації за всі не використані працівником дні щорічних основної та додаткових відпусток відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки» при його звільненні у період дії воєнного стану

Джерело: Профспілка працівників освіти і науки

0

356