Стаття 40 Кодексу законів про працю містить перелік підстав для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
Серед них:
- зміни в організації виробництва й праці, зокрема, ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
- виявлена невідповідність працівника посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню роботи;
- систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;
- прогул без поважних причин,
- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував роботу;
- поява на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп’яніння.
Також стаття 5 Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» допускає в період дії воєнного стану звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період:
- тимчасової непрацездатності;
- перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами й відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).
Датою звільнення в такому випадку буде перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним відповідному документі, або перший робочий день після закінчення відпустки.
Джерело: Держпраці
Схожі публікації:
Коли можна достроково розірвати строковий трудовий договір
Коли під час звільнення заброньованого працівника варто анулювати бронювання
Звільнення через «Дію»: Уряд готує нову онлайн-процедуру
