З 1 січня 2024 року набув чинності Закон України № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Статтею 33 цього Закону встановлено, що до кінця 2024 року працівник державного органу має використати щорічні відпустки, визначені пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону України «Про відпустки», на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік.
Зокрема, до щорічних відпусток держслужбовця належать такі:
- основна відпустка;
- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
- додаткова відпустка за особливий характер праці;
- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Важливо розуміти, що робочий рік рахується з дня укладення трудового договору (ст. 6 Закону України «Про відпустки»), тобто мається на увазі не календарний рік і для кожного працівника будуть свої дати.
Відповідно до статей 10 та 12 Закону України «Про відпустки» щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року. Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
При цьому у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки (ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»)
Разом з тим, якщо до кінця 2024 року працівник держоргану не використає щорічні основну та додаткову відпустки, він отримає грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік, але у межах затверджених видатків на оплату праці відповідного державного органу (відповідно до Закону № 3460-IX). Раніше невикористані дні відпустки переносились на наступний рік.
Джерело: Судова влада України