Регламентація дистанційної роботи: табелювання і підтвердження виконання обов'язків

Дистанційну роботу регламентує ст. 60-2 Кодексу законів про працю https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571

Згідно з частиною одинадцятою статті 60-2 КЗпП, у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗпП не застосовуються.

Отже, дистанційна робота виконується за погодженням між працівником і роботодавцем та не може бути впроваджена в односторонньому порядку. Тому роботодавець в табелі обліку робочого часу відмічає працівників, як звичайних працівників які є на робочому місці. Правил внутрішнього трудового розпорядку можна не дотримуватись. Дійсно, із прийняттям Закону України № 540-ІХ працівники, які працюють дистанційно, не зобов’язані дотримуватись Правил внутрішнього трудового розпорядку. Однак, це зовсім не означає, що змінилися їх посадові обов’язки та кількість відпрацьованих годин. При надомній роботі працівник має право на свій власний розсуд розподіляти робочий час та перерви на обід. Однією із основних вимог є дотримання тривалості робочого часу, яка не може бути меншою за ту, яка встановлена для кожного окремого працівника у трудовій угоді чи наказі про прийняття на роботу, та не перевищувати 40 годин на тиждень; та виконання у повній мірі своїх посадових обов’язків..

Раді допомогти, звертайтесь ще!