Правомірність обмеження відпустки для працівників-пенсіонерів роботодавцем

Ні, неправомірні. Законодавство не передбачає обмежень щодо надання щорічної відпустки лише за фактично відпрацьований час у поточному робочому році. Працівник має право на щорічну відпустку повної тривалості (24 календарні дні) після шести місяців безперервної роботи на підприємстві. До цього терміну відпустка може надаватися пропорційно відпрацьованому часу. Відпустки за другий та наступні роки роботи надають працівникам у будь-який час відповідного робочого року згідно ч. 9 ст. 10 Закону про відпустки https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#n87

Відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» та статті 79 Кодексу законів про працю України (КЗпП), щорічна основна відпустка надається працівникам у межах графіка відпусток, затвердженого роботодавцем за погодженням з профспілковим органом (за наявності). Конкретний період відпустки узгоджується між працівником і роботодавцем.

Щодо побоювань роботодавця стосовно можливого звільнення працівника після отримання відпустки, слід зазначити, що у разі звільнення працівника, який використав відпустку авансом, роботодавець має право утримати з остаточного розрахунку суму, яка відповідає невідпрацьованим дням відпустки. Звичайно, є обмеження щодо відрахувань в залежності від підстави звільнення, але це законодавчі гарантії. Таким чином, відмова у наданні щорічної відпустки працівнику-пенсіонеру, який має на неї право, є неправомірною. Роботодавець зобов’язаний дотримуватися законодавства щодо надання відпусток усім працівникам, незалежно від їхнього віку чи статусу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!