Звільнення за власним бажанням під час військового стану: нюанси

Звільнення здійснюється без попередження за 2 тижні, коли Бажання працівника звільнитися зумовлене неможливістю продовжувати роботу, тобто, у працівника, є поважні причини для звільнення згідно ст. 38 КЗпП:

переїзд на нове місце проживання;
переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
вступ до закладу освіти;
неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
вагітність;
догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
вихід на пенсію;
прийняття на роботу за конкурсом;
інші поважні причини.

Звільнення працівника за власним бажанням без двотижневого попередження також здійснюється у випадках, коли роботодавець порушує трудове законодавство (ч. 3 ст. 38 КЗпП), а саме:

не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору;
чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У період дії воєнного стану є ще одна поважна причина для незастосування двотижневого строку попередження про звільнення за власним бажанням, яка передбачена ч. 1 ст. 4 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Так, у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа чи організація, та існуванням загрози для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві. Але є виняток, коли це правило не працює – у разі примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, а також у разі залучення працівника до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Тож, у вищезазначених випадках звільнення працівника здійснюється у строк, про який просить працівник. Про наявність поважних причин (або порушень законодавства роботодавцем) працівник повинен повідомити роботодавця, вказавши на них у заяві про звільнення, а також додавши до заяви відповідні документи (за наявності). А роботодавець вказує у наказі про звільнення цю поважну причину для звільнення.

Раді допомогти, звертайтесь ще!