Процедура переведення працівника на нефіксований робочий час

Перевести працівника з безстрокового договору на договір з нефіксованим робочим часом не можна.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це не істотні умови праці, як, наприк­лад, непов­ний робочий час, гнучкий режим робочого часу чи дистанційна робота, а окремий вид трудового договору, як і контракт.

Тому введення до КЗпП нового виду трудового договору — це не зміни в організації виробництва і праці, за яких роботодавець має право змінити істотні умови праці працівникам. Якщо працівник бажає оформити такий договір, то він може звернутися із заявою до роботодавця з проханням укласти трудовий договір з нефіксованим робочим часом.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом — це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею (ст. 21-1 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1757). Тобто, Роботодавець надає роботу та оплачує її лише за потреби, а працівник зобов’язаний її виконати, якщо таку роботу запропоновано.

Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.

Відповідно до п. 6-2 ч. 1 ст. 24 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 трудовий договір з нефіксованим робочим часом обов’язково укладається в письмовій формі. Проте у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору (ч. 1 ст. 2 Закону України від 15.03.2025 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»). Це означає, що у період дії воєнного стану письмова форма такого договору не є обов’язковою.

Раді допомогти, звертайтесь ще!