Алгоритм дій роботодавця при призові працівника з відпустки

Працівника слід увільнити від роботи зі збереженням місця роботи та посади відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП з фактичної дати призову на військову службу, на підставі наданих ним документів (повістки, копії військового квитка, витягу з наказу військової частини про зарахування до особового складу) або документів, отриманих від ТЦК та СП або військової частини (роботодавець має право звернутись із запитами до ТЦК та СП та/або військової частини). Зразки за посиланням: Запит до ТЦК про надання інформації, щодо призову військовозобов'язаного на військову службу, Запит про зарахування до особового складу. До отримання документів, що підтверджують призов працівника на військову службу, його відсутність слід табелювати як щорічну відпустку та після її закінчення як неяви з нез'ясованих причин. Після отримання документів причину відсутності слід змінити на інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (ІН).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 № 504/96-ВР https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n131 щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати. Оскільки згідно з ч. 3 ст. 119 КЗпП України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709 за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігаються лише місце роботи і посада та не зберігається заробітна плата, обов'язку продовжувати щорічну відпустку або переносити її на інший період у підприємства немає. Отже, у даному випадку підприємство не має вживати додаткових заходів.

Раді допомогти, звертайтесь ще!