Дії підприємства при виїзді заброньованого працівника за кордон

Звільнити такого працівника можна за прогул за умови належної фіксації відсутності й спроб отримати пояснення, паралельно анулювавши бронювання через «Дію» та подавши відомості до ПФУ і ТЦК; сам факт неповернення не позбавляє підприємство статусу критично важливого, якщо виконуються зарплатні критерії і вчасно анульовано відстрочку.

Обґрунтування

Підстави для звільнення. Відсутність працівника на роботі протягом усього дня або понад три години без поважної причини є прогулом і може бути підставою для звільнення на підставі п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Для цього потрібно довести саме відсутність поважних причин і дотриматися процедури дисциплінарного стягнення, зокрема витребувати пояснення працівника та зафіксувати всі дії роботодавця щодо встановлення причин відсутності п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Що робити, якщо зв’язку з працівником немає. За відсутності зв’язку роботодавець має зафіксувати відсутність актами, табелювати дні як «НЗ», надіслати листи з вимогою пояснити причини відсутності на всі відомі адреси, а також використати електронні канали зв’язку. Якщо працівник не надає пояснень, але є докази вжиття всіх розумних заходів для їх отримання, роботодавець може видати наказ про звільнення за прогул за п. 4 ст. 40 КЗпП п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Альтернатива при тривалій відсутності. Якщо працівник відсутній понад 4 місяці поспіль і протягом цього строку немає жодної інформації про причини його відсутності, можна застосувати припинення трудового договору за п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП як відсутність працівника та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль. У цьому випадку процедура не є дисциплінарним стягненням, не потребує витребування пояснень і не залежить від поважності причин, але вимагає безперервної відсутності і повної відсутності інформації 36 КЗпП.

Анулювання бронювання та збереження критичності. При звільненні заброньованого працівника роботодавець має анулювати відстрочку від мобілізації шляхом подання заяви про анулювання бронювання через портал «Дія» і подати оперативні відомості до ПФУ, на підставі яких бронь буде автоматично скасовано. Окремо роботодавець подає повідомлення до ТЦК за формою додатка 4 із зазначенням змін облікових даних, зокрема факту звільнення і відсутності відомостей про місце проживання працівника та резервістів.

Вплив на статус критично важливого підприємства. Сам по собі факт неповернення заброньованого працівника з-за кордону не є підставою для втрати статусу критично важливого підприємства. Ризики для критичності виникають лише у разі недотримання встановлених критеріїв, зокрема вимоги щодо нарахування кожному заброньованому працівнику заробітної плати не нижче 2,5 мінімальної зарплати на місяць протягом періоду бронювання. Якщо у місяці звільнення працівник ще був заброньований, необхідно забезпечити йому нарахування встановленої мінімальної суми за цей місяць, щоб не створювати формальних підстав для скасування критичного статусу Порядку.

Відповідальність керівника. Чинне законодавство не встановлює спеціальної відповідальності керівника або підприємства за сам факт неповернення заброньованого працівника з-за кордону, за умови що роботодавець виконав свої обов’язки щодо анулювання бронювання, подання відомостей до ПФУ і ТЦК, а також дотримався зарплатних критеріїв і вимог до військового обліку та резервістів.

Алгоритм дій

1. Фіксувати відсутність на роботі.
   Щодня складати акт відсутності, табелювати як «НЗ», збирати докази відсутності на робочому місці.

2. Спробувати отримати пояснення.
   Надіслати працівнику лист(и) з вимогою надати пояснення причин відсутності з описом вкладення і повідомленням про вручення, плюс звернення через e‑mail і месенджери, зафіксувавши ці спроби.

3. Прийняти рішення про підставу звільнення.
   Якщо відсутність триває кілька днів і є докази вжитих заходів щодо пояснень – готувати наказ про звільнення за прогул за п. 4 ст. 40 КЗпП. Якщо минуло понад 4 місяці без жодної інформації про причини – розглянути припинення трудового договору за п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України, 36 КЗпП.

4. Видати наказ про звільнення.
   Оформити наказ із посиланням на відповідний пункт КЗпП і перелік документів, що підтверджують відсутність та спроби отримати пояснення; надіслати копію наказу й повідомлення про нараховані суми працівнику доступними каналами.

5. Провести розрахунок і дотримати зарплатний критерій.
   У день звільнення нарахувати всі належні суми, зокрема компенсацію за невикористану відпустку, і проконтролювати, щоб у місяці, коли працівник ще був заброньований, сума нарахованої зарплати відповідала вимозі 2,5 мінімальної зарплати Порядку.

6. Анулювати бронювання.
   Подати через «Дію» заявку на анулювання бронювання працівника та оперативні відомості до ПФУ щодо його звільнення, дочекатися відображення відсутності броні в реєстрі.

7. Повідомити ТЦК.
   Надіслати до ТЦК повідомлення за формою додатка 4 про зміну облікових даних, зазначивши, що працівника звільнено та фактичне місце проживання (у разі неповернення з-за кордону – відсутність такої інформації) та резервістів.

Ризики / нюанси

1. Воєнний стан та території активних бойових дій. Якщо робоче місце працівника розташоване на території активних бойових дій, звільнення за прогул заборонене, а час відсутності не оплачується і не зараховується до стажу для щорічної відпустки статтю 5.

2. Судові спори. Основні ризики – недотримання процедурних вимог при звільненні (невитребувані пояснення, відсутність актів, порушення строків застосування дисциплінарного стягнення). Це може призвести до поновлення працівника і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Підсумок: підприємству потрібно коректно оформити звільнення (за прогул або за п. 8-3 ст. 36 КЗпП), вчасно анулювати бронювання й виконати зарплатні критерії — за цих умов статус критично важливого не має постраждати.