Дії засновника підприємства при розшуку директора під час війни

Засновнику потрібно якнайшвидше:

1. реагувати на запит поліції і зʼясувати статус директора в ТЦК;
2. упорядкувати військовий облік і оформити керівника / уповноважену особу належним чином, щоб мінімізувати штрафи та ризики для підприємства.

Обґрунтування

1. Обов’язки підприємства щодо військового обліку та повідомлень.
   Закон прямо зобов’язує підприємства повідомляти про прийняття і звільнення призовників та військовозобов’язаних, забезпечувати їх оповіщення та явку до ТЦК, а також вести військовий облік і подавати відомості про таких осіб до відповідних органів за Законом № 2232-XII. Порядок організації військового обліку покладає організацію цього обліку саме на керівника підприємства; за відсутність військового обліку, відповідальної особи, неподання списків тощо відповідальність несе керівник, а фактично – засновник, якщо інших посадових осіб немає.

2. Штрафи за відсутність військового обліку і повідомлень.
   Неведення військового обліку, неподання списків, повідомлень про прийняття/звільнення та зміну облікових даних, відсутність відповідальної особи та інших обов’язкових документів розцінюють як порушення законодавства про оборону і мобілізацію, за що на посадових осіб під час особливого періоду накладають штраф від 34 000 до 59 500 грн за кожний виявлений комплекс порушень за ст. 210-1 КУпАП. Строк накладення штрафу за такі порушення зараз – до трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня їх вчинення за ст. 38 КУпАП.

3. Реакція на дзвінок поліції і дії щодо директора в розшуку.
   Поліція діє в межах мобілізаційних заходів: при виявленні військовозобов’язаного, який ухиляється або перебуває в розшуку, вона має право затримати і доставити його до найближчого ТЦК відповідно до постанови КМУ № 560-2024-п. Засновнику варто:
   • вийти на офіційний контакт з поліцією (у відповідь на дзвінок, а краще письмово – через заяву/пояснення);
   • з’ясувати, чи дійсно директор перебуває в офіційному розшуку ТЦК, чи є подання до розшуку і з якої причини;
   • надати поліції правдиву інформацію про фактичне місцеперебування директора, якщо вона відома, і документи щодо його статусу (якщо є повістки, довідки, тощо), щоб уникнути звинувачень у перешкоджанні розшуку.

4. Упорядкування статусу підприємства та керівництва.
   Ситуація, коли директор формально є працівником у «відпустці без збереження зарплати» з початку війни, а діяльність фактично веде засновник, створює ризики невідповідності даних у ЄДР і в контролюючих органах. З урахуванням воєнного стану доцільно:
   • прийняти рішення засновника (як єдиного учасника) про зміну моделі управління – або призначити нову особу директором/в.о. директора, або передати управління самому засновнику як єдиному учаснику, з подальшим внесенням змін до ЄДР;
   • після внесення змін до ЄДР повідомити ТЦК за формою додатка 1 до Порядку військового обліку про призначення/зміну керівника відповідно до Порядку № 1487;
   • забезпечити, щоб та особа, яка фактично підписує і подає «нульову» звітність, була офіційно уповноважена (через внесення до ЄДР як керівник/підписант та через подання повідомлення про КЕП до податкової).

5. Мінімізація ризиків штрафів і подальших претензій.
   Якщо військовий облік формально не вівся, а повідомлення про керівника до ТЦК не подавались, порушення вже є. Проте:
   • варто якнайшвидше подати прострочені повідомлення (щодо керівника за додатком 1, а надалі – за змін облікових даних), щоб показати намір виправити ситуацію;
   • підготувати пояснення до ТЦК і, за потреби, до суду, що підприємство фактично не вело діяльності, працівників не мало, а пропуск обумовлений відсутністю спеціальних знань та організаційними причинами, що іноді дозволяє зменшити розмір штрафу або обмежитися мінімальним;
   • уважно відслідковувати строки давності за ст. 38 КУпАП, щоб у разі винесення постанови поза строками мати можливість оскаржити її.

Найважливіше зараз для засновника – офіційно врегулювати статус керівника і військового обліку та не ігнорувати запити поліції й ТЦК.