Потреба в журналах дисциплінарних стягнень та їх зберігання

1) Журнал обліку дисциплінарних стягнень за формою ТТУ-3 не є обов’язковим для ведення на сучасному підприємстві.

Ця форма походить із радянської галузевої Інструкції по складанню звітності про прийом, звільнення, переміщення та стан трудової дисципліни працівників підприємств основних служб залізниць, метрополітенів та підприємств промислового залізничного транспорту — це офіційна назва документа, затвердженого Міністерством шляхів сполучення СРСР (МПС СРСР) від 28 листопада 1990 року за № ЦЧУ/4830.

Чинним законодавством України обов’язок вести такий журнал не встановлений. І в Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-12#n14 (далі – Перелік № 578/5), цей вид журналу та його строк зберігання не визначено.

2) Окремий журнал реєстрації наказів про дисциплінарні стягнення доцільно вести, якщо на Вашому підприємстві щороку видається багато (не менше 100) таких наказів і їх згідно з номенклатурою справ формують в окрему справу.

Зазвичай накази про стягнення реєструють в Журналі реєстрації кадрових наказів тимчасового строку зберігання, строк зберігання якого становить 5 років після завершення у діловодстві (після закриття Журналу) згідно з приміткою до статті 121-б Переліку № 578/5 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-12#n14.

Тобто достатньо вести один журнал для реєстрації усіх видів наказів тимчасового строку зберігання, а саме про: стягнення, відрядження, щорічні основні та додаткові відпустки, навчальні та творчі відпустки.