Оформлення нового працівника на двох підприємствах: нюанси та рекомендації

Оформити працівника на підприємстві А на 1,0 ставки, а на підприємстві Б — за сумісництвом на 0,5 ставки можна, але потрібно оцінити, як фактично буде організована робота кадровика на двох підприємствах.

Якщо підприємство А працює, наприклад, з 09:00 до 18:00, а підприємство Б — у ті самі години, виникає практичне питання: коли працівник виконуватиме кадрову роботу за сумісництвом?

За ст. 102-1 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n633) сумісництво — це інша оплачувана робота за трудовим договором, яку виконують у вільний від основної роботи час. Отже, робочий час за двома трудовими договорами не повинен збігатися.

Наразі немає обмежень щодо тривалості робочого часу за сумісництвом, працівник мое нааіть повний рбочий час працювати на двох підприємствах, але головна умова сумісництва, щоб у вільний від основної роботи час.

За погодженням сторін можна встановити неповний робочий час на обох підприємствах. Головне — належно оформити умови праці й забезпечити реальне виконання роботи в установлені години.

1. Підприємства А і Б є окремими юридичними особами, тому навіть за наявності одного власника кожне з них самостійно оформлює трудові відносини з працівником.
Можливі два варіанти.

Варіант 1. Основне місце роботи на підприємстві А та зовнішнє сумісництво на підприємстві Б.

На підприємстві А працівника приймають інспектором з кадрів за основним місцем роботи, а на підприємстві Б — інспектором з кадрів за сумісництвом. На кожному підприємстві оформлюють окремий наказ про прийняття, визначають режим роботи, наприклад повний рбочий час за основним місцем роботи, і 4 години за сумісництвом.

Такий варіант можливий, якщо працівник справді виконуватиме роботу на підприємстві Б у вільний від основної роботи час.

Варіант 2. Неповний робочий час на обох підприємствах.

За згодою працівника та кожного роботодавця можна встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень на підприємствах А і Б відповідно до ст. 56 КЗпП України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n373). Наприклад, на підприємстві А — 0,5 ставки, а на підприємстві Б — 0,5 ставки. Але це не обов’язкова законодавча вимога, а один зі способів організації роботи.

У такому разі необхідно узгодити графіки роботи так, щоб працівник мав можливість виконувати обов’язки на обох підприємствах у визначений для кожного з них час.

2. Законодавство не забороняє працювати на підприємстві А повний робочий день, а на підприємстві Б — за сумісництвом 4 години на день. Проте ці 4 години мають припадати на час, вільний від основної роботи.
Наприклад, якщо на підприємстві А працівник працює з 09:00 до 18:00, а підприємство Б працює за таким самим графіком, то встановлення працівнику роботи за сумісництвом із 14:00 до 18:00 не відповідатиме суті сумісництва, адже цей час перетинається з основним робочим часом. Тобто тоді. Робота кадровика за суміниутвом має відбуватися після 18:00, чи доцільно оформляти кадрові документи в такий час, якщо підприємство вже не працює, наприклад, яким чином кадровик буде оформлти прийняття на роботу чи звільнення після 18:00. Законодавчої заборони на такий графік немає, але з по факту чи дійсно буде кадровик в такий час працювати.

Якщо кадрове обслуговування обох підприємств фактично можна організувати в межах неповного робочого часу, наприклад, можна погодити такий режим:

· підприємство А — 4 години на день;

· підприємство Б — 4 години на день;

· робочі години на підприємствах не перетинаються.

Конкретний графік потрібно визначити з урахуванням режиму роботи підприємств, обсягу кадрової роботи та потреби в присутності кадровика. Встановлення неповного робочого часу на обох підприємствах не є обов’язковим за законом. Якщо на підприємстві А потрібен кадровик на повну ставку, можна залишити повний робочий день за основним місцем роботи, а роботу за сумісництвом на підприємстві Б організувати в інший час, коли працівник реально зможе її виконувати.

3. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n134) строковий трудовий договір можна укласти на визначений строк за погодженням сторін. При цьому строковість має бути обґрунтована характером роботи, умовами її виконання, інтересами працівника або іншими передбаченими законом випадками.

У цій ситуації доцільно укласти з працівником строкові трудові договори на кожному підприємстві на період відсутності основної працівниці, за якою зберігається місце роботи. Спочатку оформляєте трудовий договір на час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Якщо після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами працівниця оформить відпустку для догляду за дитиною, тимчасовий працівник може продовжувати працювати на підставі відповідного строкового трудового договору. Тоді слід оформити прдовження дії строкового трудового договору.

4. Найкращий варіант залежить від фактичної потреби підприємств, якщо на підприємстві А потрібен кадровик на повний робочий день, можна оформити основне місце роботи на 1,0 ставки, а на підприємстві Б — сумісництво на 0,5 ставки, але тільки за умови, що працівник зможе виконувати роботу на підприємстві Б у вільний від основної роботи час.
Якщо кадрову роботу на обох підприємствах можна виконувати протягом неповного робочого дня, доцільно розглянути встановлення неповного робочого часу на кожному підприємстві з різними, непересічними графіками.

Для зменшення ризику зауважень Держпраці важливо, щоб умови трудових договорів, накази про прийняття, графіки роботи й табелі обліку робочого часу відповідали фактичній організації праці. Не варто встановлювати графік за сумісництвом, який збігається з основним робочим часом, або формально зазначати 0,5 ставки без реальної можливості виконувати роботу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!