За порушення законодавства про працю, зокрема в частині своєчасності виплати заробітної плати передбачена фінансова відповідальність роботодавця, а також дисциплінарна, матеріальна, адміністративна і кримінальна відповідальність посадових осіб, що допустили порушення.
Згідно з ч. 3 статті 10 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136) роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі передбачена адміністративна відповідальність посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб-підприємців у вигляді штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Головний бухгалтер може бути притягнутий до адміністративної відповідальності виключно за наявності вини у формі прямого чи непрямого умислу, чи необережності коли особа, яка вчинила правопорушення, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. ст. 10, 11 КУпАП).
Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Адміністративна відповідальність за правопорушення настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Таким чином, якщо порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили роботодавець і його посадові особи не можуть бути притягнуті до відповідальності
Важливо! Згідно з ч. 2 статті 10 Закону N2136 роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
До таких заходів, безумовно, слід віднести й розв'язування питань з організації роботи бухгалтерії в умовах воєнного стану:
- створення електронних архівів, збереження всієї інформації та відомостей необхідних для своєчасного нарахування і виплати заробітної плати в «хмарних сховищах»;
- переведення працівників бухгалтерії на дистанційну роботу з організацією робочих місць в районах, де не ведуться бойові дії;
- реалізація інших заходів (електронний документообіг, технічні засоби тощо).
Безумовно ні роботодавець, ні головний бухгалтер, як відповідальна посадова особа, не уникнуть відповідальності, якщо причиною невиплати заробітної плати будуть, наприклад:
- втрата документів головним бухгалтером через недбалість;
- використання грошових коштів на оплату рахунків приватних кредиторів, при не виконанні зобов'язань з оплати праці перед працівниками;
- інші зловживання.
Джерело: Держпраці
Стаття на тему:
Фінансові штрафи за порушення законодавства про працю у 2026
