Фінансові штрафи за порушення законодавства про працю у 2026

Пропонуємо до вашої уваги розміри фінансових санкцій, які можуть накласти контролери у разі недотримання роботодавцем норм трудового законодавства у 2026 за ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).

Розмір штрафів залежить від показника мінзарплати в розрахунку на місяць, яка встановлена на дату застосування штрафної санкції. Сам же штраф накладають саме інспектори Держпраці. Нижче у таблиці ми навели за що і як можуть оштрафувати.

За результатами перевірки та в разі виявлення порушення інспектор Держпраці спершу має винести припис. Саме тому в окремих рядках таблиці перед розміром штрафу проставлено слово «Припис». І в разі виконання припису штраф узагалі можуть не накласти. Але це стосується не всіх випадків.

Накладення штрафів проводиться відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2013 № 509.

Говоримо про ситуації коли виявлені порушення порушень, зазначені у рядках 4–7 і 12 (при першому порушенні) таблиці. У такому разі (навіть не під час дії воєнного стану) спочатку інспектор припише усунути порушення та встановить строк для цього. А ось, якщо не усунути порушення у встановлені строки, буде винесено постанову про накладення штрафу. Тоді ж коли ви встигнете усунути допущене порушення, заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуватимуть.

А ось за порушення з рядків 1–3, 8 і 9 таблиці та якщо маємо повторне порушення інших вимог трудового законодавства протягом року з моменту їх виявлення вперше (остання графа рядка 10) штрафи накладатимуть одночасно з винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених під час проведення перевірки порушень.

А у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265, не застосовуються згідно із Законом України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136). Норма стосується будь-яких штрафів за ст. 265 КЗпП, але тільки тоді коли йдеться про позапланові заходи контролю.

Увага! У разі сплати юрособою або фізособою – підприємцем, яка використовує найману працю, 50% розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого ст. 265 КЗпП, таку постанову вважають виконаною. А отже, якщо ви згодні із тим що допустили порушення і з розміром штрафу, можете сплатити його зі знижкою 50%

Радимо також обов’язково ознайомитися із примітками, які ми навели під таблицею. У них ми розкрили нюанси порушень та покарань за них.

Таблиця

Фінансові штрафи за порушення трудового законодавства

Примітка 1. Не вважають фактичним допуском до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та не застосовують фінштраф у разі укладення гіг-контракту у порядку та на умовах, передбачених Законом України від 15.07.2021 № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Примітка 2. Стаття 115 КЗпП передбачає, що зарплата працівникам має виплачуватися регулярно в робочі дні в строки, встановлені колдоговором або нормативним актом роботодавця, погодженим із профспілкою чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. А зарплату за весь час щорічної відпустки виплачують не пізніше ніж до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.

Але не можемо назвати абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП досконалим. От що мають на увазі законодавці, говорячи про порушення строків більш як за один місяць?..

На практиці, штраф можуть застосувати тоді коли зарплату не виплачували більше ніж за два місяці. А ось якщо йдеться про прострочення виплати на кілька днів, відповідальність не застосовується.

Примітка 3. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили (ч. 3 ст. 10 Закону № 2136). При цьому роботодавцеві все одно потрібно виплатити зарплату. Також майте на увазі, що в разі неможливості своєчасної виплатити зарплату внаслідок ведення бойові дії, строк виплати зарплати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Примітка 4. Під недотриманням мінімальних держгарантій в оплаті праці можна розуміти такі порушення (перелік не є вичерпним):

1. виплата зарплати в розмірі, меншому ніж мінімальна (у 2026 – 8647 грн), за повністю виконану місячну (годинну) норму праці;
2. ненарахування індексації зарплати у випадках, коли її мали нараховувати (див. лист Держпраці України від 07.05.2018 №3570/4.1/4.1-ДП-18);
3. ненарахування та невиплата доплати працівникам при суміщенні професій (посад) і виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника відповідно до колдоговору;
4. неоплата надурочних годин у подвійному розмірі;
5. неоплата за роботу у святкові та неробочі дні в подвійному розмірі (під час воєнного стану немає святкових днів, а отже про таке порушення не йдеться);
6. неоплата в підвищеному розмірі за години роботи в нічний час;
7. неоплата часу простою не через провину працівника;
8. оплата днів відрядження в розмірі, меншому за його середній заробіток;
9. виплата працівнику зменшеної зарплати через зміну системи оплати праці при невиконанні вимог ст. 32 КЗпП (без попередження за 2 місяці, але під час воєнного стану – без попередження до моменту впровадження, адже встановлено, що повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці в цей період, здійснюють не пізніше як до запровадження таких умов, ч. 2 ст. 3 Закону № 2136).

Примітка 5. До інших порушень можна віднести (перелік не є виключним):

1. неподання повідомлення прийняття працівника на роботу;
2. нарахування індексації в розмірі, меншому ніж встановлено Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (див. лист Держпраці України від 07.05.18 №3570/4.1/4.1-ДП-18);
3. ненарахування та невиплата працівникам компенсації в разі затримки виплати зарплати (див. лист Мінсоцполітики України від 19.05.16 №5548/4/4.3-ДП-16);
4. ненадання дня відпочинку зі збереженням середнього заробітку працівникам-донорам;
5. невиплата під час службового відрядження добових, вартості проїзду, витрат на наймання житла;
6. невідшкодування працівникові витрат і ненадання компенсацій, невиплата одноразової грошової допомоги в разі переведення, прийняття або направлення на роботу в іншу місцевість;
7. порушення вимог щодо випробування при прийнятті на роботу деяких категорій осіб (наприклад, установлення випробувального терміну молодому робітникові, прийнятого після закінчення професійного навчально-виховного закладу, або особі, звільненій у запас із військової чи альтернативної (невійськової) служби);
8. вимагання від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором;
9. переведення на іншу роботу без згоди працівника (у період воєнного стану слід враховувати положення ч. 1 ст. 3 Закону № 2136);
10. неповідомлення працівника або недотримання двомісячного строку щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці (у період воєнного стану не пізніше як до запровадження змінених умов — ч. 2 ст. 3 Закону № 2136);
11. порушення порядку розірвання трудового договору з підстав, передбачених трудовим законодавством;
12. незаконне відсторонення працівника від роботи;
13. порушення вимог щодо відпочинку працівника;
14. порушення порядку надання щорічних та інших видів відпусток;
15. неповідомлення працівника під час кожної виплати зарплати про її загальну суму з розшифруванням за видами виплат, розміри та підстави утримань із заробітної плати, суму зарплати, що належить до виплати;
16. утримання із працівника відшкодування шкоди в розмірі, що перевищує його середній заробіток, тоді як до працівника не могли бути застосовані норми про повну матеріальну відповідальність;
17. залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт і робіт у нічний час без їхньої згоди, невстановлення на прохання працюючих інвалідів неповного робочого дня або неповного робочого тижня;
18. застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (окрім деяких підземних робіт (нефізичних або із санітарного та побутового обслуговування)). Щоправда, у період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (окрім вагітних і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (ст. 9 Закону № 2136);
19. залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми;
20. залучення до робіт у нічний час, до надурочних і робіт у вихідні дні, а також направлення у відрядження вагітних і жінок, які мають дітей віком до трьох років (під час воєнного стану – без згоди таких жінок – ст. 8 Закону № 2136);
21. прийняття на роботу особи, якій не виповнилося 18 років, без згоди батьків;
22. залучення працівників молодше 18 років до нічних, надурочних і робіт у вихідні дні;
23. недотримання обмежень, установлених для відрахувань із зарплати;
24. відрахування із сум, із яких його заборонено проводити (вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які, згідно із законодавством, не звертається стягнення).

Василь ЦИГАНЕНКО, головний редактор kadroland, експерт з питань трудового законодавства, оплати праці та оподаткування

Інструменти кадровика:

Моніторинг перевірок

Мінікурс на тему:

Мораторій на перевірки чи перевірка ТЦК разом з ДПС і Держпраці: чого очікувати

Перевірки військового обліку – 2026: кого перевірять і що підготувати

Статті та відео на тему:

Перевірки Держпраці: що (не)перевіряє та штрафи на роботодавців 2026

ТЦК і Держпраці вже почали спільні перевірки: що перевіряють крім військового обліку