Чи можна приймати на роботу без диплома

Відсутність диплома сама по собі не означає, що людину не можна прийняти на роботу. Але є важливі винятки.

Чи обов'язково мати диплом для працевлаштування?

Ні, не для кожної роботи. Стаття 24 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) передбачає, що під час укладення трудового договору працівник подає документ про освіту, спеціальність і кваліфікацію у випадках, передбачених законодавством.

Тобто закон не встановлює універсального правила: «немає диплома – немає роботи».

Щобільше, законодавство про зайнятість передбачає право людини на вільний вибір професії та виду діяльності, професійне навчання, а також підтвердження результатів неформального професійного навчання за робітничими професіями.

Коли без диплома можуть прийняти на роботу?

Якщо закон не встановлює для конкретної посади обов'язкової вимоги щодо певного рівня освіти або кваліфікації, роботодавець може оцінювати професійні якості кандидата, його навички, досвід та здатність виконувати роботу.

Наприклад, для багатьох посад роботодавцю значно важливіше, чи вміє людина:

1. працювати з клієнтами;
2. користуватися необхідними програмами;
3. вести переговори;
4. створювати контент;
5. продавати товари або послуги;
6. працювати з технікою;
7. виконувати конкретні виробничі операції;
8. організовувати робочий процес.

У таких випадках відсутність диплома не обов'язково є перешкодою

Закон України від 05.07.2012 №5067-VI «Про зайнятість населення» (далі – Закон №5067) прямо визначає професійне навчання як набуття та вдосконалення професійних знань, умінь і навичок, необхідних для професійної діяльності та конкурентоспроможності на ринку праці.

Тобто законодавство визнає не лише формальну освіту, а й професійні знання, уміння та навички.

Але є роботи, де диплом або кваліфікація – обов'язкові

Ось тут ситуація змінюється. Стаття 22 КЗпП забороняє необґрунтовану відмову у прийнятті на роботу. Водночас вимоги щодо рівня освіти працівника можуть встановлюватися законодавством. Тому роботодавець має право відмовити кандидату, якщо для конкретної посади законодавством встановлена вимога щодо освіти, спеціальності або професійної кваліфікації, а кандидат їй не відповідає.

Наприклад, спеціальні вимоги можуть діяти для окремих регульованих професій, посад у державній службі, освітній, медичній та інших сферах.

Тут уже недостатньо сказати: «Я маю досвід і вмію це робити». Якщо закон вимагає відповідної освіти чи професійної кваліфікації – її необхідно мати або підтвердити у передбаченому порядку.

Диплом і професійна кваліфікація – це не одне й те саме

Це важливий момент, про який часто забувають. Закон України від 05.09.2017 №2145-VIII «Про освіту» розмежовує освітню та професійну кваліфікацію.

Освітня кваліфікація підтверджується документом про освіту та пов'язана з результатами навчання.

А професійна кваліфікація – це стандартизована сукупність компетентностей і / або результатів навчання, яка дає можливість виконувати трудові функції, визначені професійним стандартом.

Саме тому в сучасному трудовому світі дедалі більшого значення набуває питання: «що людина реально вміє робити?» а не лише: «який документ лежить у неї в папці?»

А якщо професію людина опанувала сама?

Законодавство передбачає можливість підтвердження результатів неформального професійного навчання за робітничими професіями.

Тобто людина могла отримати знання не лише у закладі освіти. Вона могла навчитися професії на практиці, самостійно або безпосередньо на робочому місці.

Для окремих робітничих професій існує процедура оцінювання таких знань і навичок.

За результатами підтвердження може бути видано:

1. свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації;
2. сертифікат оцінювання результатів неформального професійного навчання.

Серед професій, для яких передбачено таке підтвердження, є, зокрема:

1. електрозварник ручного зварювання;
2. продавець непродовольчих товарів;
3. слюсар-ремонтник.

Це особливо важливо для людей, які мають реальні професійні навички, але не мають класичного диплома про професійну освіту.

Чи можна навчитися професії вже під час роботи?

У багатьох випадках – так. Закон №5067 передбачає професійне навчання, перепідготовку, спеціалізацію, підвищення кваліфікації та стажування, зокрема безпосередньо на робочих місцях. Роботодавець також може організовувати професійне навчання працівників, їх перепідготовку та підвищення кваліфікації.

Тому відсутність диплома іноді не є кінцевою точкою, а лише означає, що людині потрібно здобути або підтвердити необхідну кваліфікацію.

«Немає диплома» і «немає документа про диплом» – різні ситуації

Особливо актуально це в умовах війни. Якщо людина фактично здобула освіту, але документ втрачено, пошкоджено або його неможливо отримати через окупацію чи знищення закладу освіти, це ще не означає, що людина не має відповідної освіти.

У такій ситуації необхідно окремо вирішувати питання підтвердження факту здобуття освіти та отримання документа.

Чи може роботодавець просто сказати: «Без диплома не беремо»?

Залежить від конкретної вакансії. Якщо диплом або певний рівень освіти не є обов'язковою законодавчою вимогою, роботодавець може встановлювати критерії відбору в межах законодавства, але відмова не повинна бути необґрунтованою.

Стаття 22 КЗпП забороняє відмову в прийнятті на роботу без мотивів або з причин, які не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, а також з інших підстав, не передбачених законом. На вимогу кандидата роботодавець має письмово повідомити причину відмови.

Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради

Схожі публікації:

Документи працівника для кадрового обліку: що має бути у роботодавця

Без цього не приймуть на роботу: як отримати обов’язковий документ за 5 хвилин в смартфоні

Чи можна приймати на роботу працівника, якщо у нього є тільки закордонний паспорт

Чи достатньо диплома без додатка для прийняття на роботу

Прийняття нового працівника: ТОП-5 ризикових ситуацій для роботодавця