Нова критичність до 01.11, КЕП для звіряння в «Дії», додаток 4 до ТЦК поштою та звільнення у вихідний день. Коротко про головне за тиждень 17.08 – 21.08.2026

1. Перепідтвердження критичності можуть продовжити до 01.11
2. Звіряння в «Дії»: чи потрібен КЕП для відповідального за ВО
3. Додаток 4 у «Дії»: чи можна онлайн повідомити про прийняття, звільнення та зміни даних працівника
4. ПВТР у 2026 році: чи обов’язкові для ФОП, як затвердити та які штрафи
5. Відпустка за сімейними обставинами: 30 днів, поділ на частини
6. Звільнення у вихідний день: коли можна звільнити працівника та яку дату зазначити в наказі

Перепідтвердження критичності можуть продовжити до 01.11

Спілка українських підприємців закликає Уряд продовжити строк чинності рішень про критичність підприємств до 1 листопада. Наразі кінцевим дедлайном для перепідтвердження статусу залишається 1 вересня.

Якщо підприємства не встигнуть підтвердити статус критичності до 1 вересня, такий статус буде скасовано, а бронювання військовозобов’язаних працівників – анульовано.

Головною причиною звернення є величезне навантаження на профільні державні органи, через яке вони фізично не встигають вчасно розглядати документи.

Ситуацію також значно ускладнює запізніле оновлення галузевих та регіональних критеріїв, нещодавня реорганізація міністерств, а також повітряні тривоги й обстріли.

Продовження термінів дозволить бізнесу уникнути втрати статусу через адміністративні затримки та збереже стабільну роботу компаній під час війни.

Детальніше про критичність після 1 вересня на безкоштовному вебінарі 27 серпня

Звіряння в «Дії»: чи потрібен КЕП для відповідального за ВО

Нагадаю, що з 13 серпня на порталі «Дія» доступні три послуги для ведення військового обліку працівників: отримання відомостей персонального обліку з Реєстру, актуалізація та фіксація персональних даних.

Для проведення звіряння військово-облікових даних у «Дії» необхідно пройти електронну ідентифікацію за допомогою КЕП відповідно до Додатка 28-1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок №1487).

При цьому звіряння може здійснювати відповідальна за ведення військового обліку особа, керівник або уповноважена особа підприємства.

Порядок №1487 не встановлює окремої вимоги щодо обов’язкового оформлення КЕП саме відповідальній особі за військовий облік. Водночас, якщо звіряння та формування повідомлень у Дії здійснює відповідальна особа, доцільно використовувати її КЕП, оскільки електронний підпис є особистим засобом підписання.

При цьому це має бути саме корпоративний КЕП із зазначенням коду ЄДРПОУ підприємства, а не особистий КЕП фізичної особи. Оформити такий ключ можна, зокрема, через Приват24 для бізнесу.

Водночас підпис відповідальної особи не є остаточним: сформоване та підписане нею повідомлення має ще підписати керівник підприємства або уповноважена особа.

Тож, якщо підприємство невелике, на практиці процес можна організувати так: керівник авторизується в «Дії» своїм ключем, відповідальна особа готує та заповнює необхідні форми, після чого керівник перевіряє дані та накладає свій КЕП для надсилання повідомлення до Реєстру.

Як з 13.08 проводити звіряння в «Дії» на безкоштовному вебінарі 24.08

Додаток 4 у «Дії»: чи можна онлайн повідомити про прийняття, звільнення та зміни даних працівника

13.08.2026 Міноборони повідомило, що через Портал «Дія» роботодавці можуть проходити онлайн-звіряння з ТЦК та СП і, зокрема, подавати додаток 4.

Нагадаю, що оновлений п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок №1487) передбачає: за наявності технічної можливості повідомлення про зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів можна подати через Портал «Дія» або кабінет персонального обліку. Додатково подавати таке повідомлення в паперовій формі не потрібно.

Проте на практиці окремої послуги для подання додатка 4 на Порталі «Дія» наразі немає.

Наявна функція актуалізації даних працівників не повністю замінює подання додатка 4, оскільки має технічні обмеження.

Зокрема, через онлайн-сервіс неможливо повідомити про всі необхідні зміни: у формі немає окремих полів для оновлення, наприклад, прізвища чи реквізитів паспорта.

Крім того, сервіс передбачає попереднє відображення відповідних даних у Пенсійному фонді, що через затримки в їх оновленні може ускладнити дотримання семиденного строку для повідомлення про прийняття чи звільнення працівника.

Тому, доки окрема можливість подання додатка 4 через «Дію» фактично не запрацювала, радимо подавати його до ТЦК та СП у звичний спосіб – поштою.

Зразок повідомлення за додатком 4 у рубриці «Документи» на Кадроленд

ПВТР у 2026 році: чи обов’язкові для ФОП, як затвердити та які штрафи

На сайті Федерації профспілок України пояснили, що Правила внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР) є обов’язковим кадровим документом для всіх роботодавців, в тому числі і для фізичних осіб-підприємців.

Про це, зокрема, йдеться у ст. 142 Кодексу законів про працю України.

ПВТР затверджується виключно загальними зборами трудового колективу за поданням керівника.

Ознайомлювати працівників із правилами необхідно під підпис ще до початку їхньої роботи. Якщо такого підпису немає, звільнений порушник дисципліни зможе легко поновитися на посаді через суд.

Для розробки ПВТР роботодавці досі можуть орієнтуватися на Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою Держкомпраці СРСР за погодженням із ВЦРПС від 20.07.1984 №213. Водночас оформлювати ПВТР слід за вимогами ДСТУ 4163:2020.

За відсутність ПВТР на підприємстві можуть бути застосовані штрафи для суб'єкта господарювання (ст. 265 КЗпП) у розмірі 1 МЗП та адміністративна відповідальність для посадових осіб підприємства (ст. 41 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн).

Якщо не знаєте, як розробити правила внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, скористайтесь нашими зразками в рубриці «Документи» на Кадроленд

Відпустка за сімейними обставинами: 30 днів, поділ на частини

Фахівці Держпраці роз’яснили, що вже майже три роки відпустка без збереження зарплати за сімейними обставинами становить 30 календарних днів на рік замість колишніх 15 (ст. 26 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки»).

При цьому законодавство не вимагає використовувати таку відпустку одним безперервним періодом.

Тож за бажанням працівника та за згодою роботодавця відпустку можна поділити на частини. Для цього працівник подає відповідну заяву, а роботодавець оформлює рішення наказом.

Окрім сімейних обставин, законодавство тепер дозволяє брати неоплачувану відпустку без обмеження тривалості у випадках, передбачених ч. 1 ст. 26 Закону про відпустку та ч. 3 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Водночас слід пам’ятати, що період перебування у таких відпустках не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.

Маєте запитання, за якою підставою краще надати відпустку без збереження зарплати? Задайте його в сервісі «Особистий консультант» та отримайте відповідь від 15 хвилин до доби

Звільнення у вихідний день: коли можна звільнити працівника та яку дату зазначити в наказі

Фахівці Держпраці роз’яснили, що звільнення працівника у вихідний день можливе, але залежить від підстави припинення трудового договору: за власним бажанням, за угодою сторін чи у зв’язку із закінченням строку договору.

Наприклад, якщо працівник звільняється за власним бажанням і двотижневий строк попередження закінчується в суботу чи неділю, саме цей вихідний день є датою припинення трудових відносин.

У такому разі роботодавцю доцільно напередодні оформити всі необхідні документи: видати працівникові копію наказу про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми та провести остаточний розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП.

На вимогу працівника також вноситься належний запис до трудової книжки. У наказі про звільнення зазначають фактичну дату припинення трудового договору – вихідний день.

Водночас для строкових трудових договорів діє спеціальне правило: якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.

Держпраці рекомендує у такій ситуації провести розрахунок із працівником завчасно, щоб уникнути ризику продовження трудових відносин на невизначений строк.

Під час воєнного стану, якщо працівника звільняють з ініціативи роботодавця під час лікарняного або відпустки, датою звільнення є перший робочий день після закінчення відповідного періоду.

Як проконтролювати видачу копії наказу та повідомлення про нараховані суми у модулі 3 Професії. Керівник кадрової служби: кадровий та військовий облік