Професії від Kadroland.Academy

Критичність і бронювання через Координаційний центр: 13 жовтня КМУ прийняв постанову

Хто тепер впливатиме на те, чи отримає ваше підприємство критичність? І навіщо до питань бронювання долучають Держпраці, Пенсійний фонд, поліцію та СБУ? Розбираємося, які повноваження передбачають для Координаційного центру та що це означатиме для бізнесу

4

2227

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


  1. Зміни у бронюванні: постанову прийняли із доопрацюванням
  2. Координаційний центр із бронювання: хто входитиме до складу
  3. Координаційний центр із бронювання: основні функції
  4. Хто прийматиме остаточне рішення про критичність
  5. Строк отримання критичності планують збільшити до 17 робочих днів
  6. Висновки


Зміни у бронюванні: постанову прийняли із доопрацюванням


13 жовтня, за повідомленням Ярослава Железняка, Уряд прийняв постанову про зміни у бронюванні – із доопрацюванням деяких питань. На момент підготовки матеріалу вона ще не опублікована, а отже, не набрала чинності. Але ми мали змогу вивчити її проєкт.


І якщо щодо окремих пунктів ще сперечаються, то створення Координаційного центру (далі – Центр), схоже, уже погоджено Урядом.


Координаційний центр із бронювання: хто входитиме до складу


Отже, що це за орган?


Формально – тимчасовий консультативно-дорадчий орган при Кабміні. Але його склад і повноваження змушують уважніше придивитися до слова «дорадчий».


У складі передбачені представники Мінекономіки, Міноборони, Генштабу, Держпраці, Пенсійного фонду та Національної поліції. А також, за згодою, СБУ, ГУР і Служби зовнішньої розвідки.


І вся ця команда впливатиме на критичність підприємств та бронювання працівників.


До речі, ще влітку поліція, СБУ та Держпраці надсилали запити критично важливим підприємствам, щоб виявити військовозобов’язаних, яких працевлаштували не заради роботи, а заради бронювання. Як бачимо, представники всіх цих органів тепер передбачені у складі Координаційного центру. Тож можемо зробити певні висновки про те, чим вони займатимуться. А яка їх роль в процесі отримання чи скасування критичності – читайте далі.


Координаційний центр із бронювання: основні функції


По-перше, Центр погоджуватиме галузеві та регіональні критерії критичності. Тобто самі підстави, за якими підприємства можуть отримати статус.


По-друге, кожне звернення про надання критичності проходитиме через Центр. І для національної економіки, і для потреб ЗСУ. Перш ніж прийняти рішення, уповноважений орган має отримати його рекомендації.


Як ви думаєте, яке рішення прийме ваше міністерство чи ОВА, якщо Координаційний центр повідомить, що він не радить?


По-третє, Центр зможе рекомендувати скасувати критичність, зокрема за наявності підстав, наданих правоохоронними органами. От тільки цікаво, як це узгоджується з тими підставами, які зараз передбачені для скасування критичності у Постанові №76?


По-четверте, якщо ви плануєте збільшити ліміт бронювання понад 50%, також знадобляться рекомендації Центру.


Крім того, Координаційний центр моніторитиме відомості про військовозобов’язаних працівників через військовий реєстр, Пенсійний фонд та «Дію».


Тобто цей орган впливатиме і на підстави отримання критичності, і на її надання, і на скасування, і на кількість працівників, яких можна забронювати.

Все про зміни у бронюванні розповімо завтра 15 жовтня на безкоштовно вебінарі. Реєструйтеся та долучайтеся до обговорення

Хто прийматиме остаточне рішення про критичність


При цьому остаточні рішення залишаються за міністерствами, ОВА та іншими уповноваженими органами. Але чи будуть вони готові не виконувати рекомендації Центру? Питання риторичне.


До речі, у липні цього року такий Центр уже намагалися створити. Група народних депутатів звернулася до Уряду, і зрештою рішення про його створення скасували.


Зараз, за словами Олександра Федієнка, депутати знову звернулися до Прем’єр-міністра. Але цього разу, схоже, рішення вже прийняте.


Для бізнесу це означає ще одну ланку на шляху до критичності. Чи стане від цього бронювання прозорішим і передбачуванішим? Поки що запитань більше, ніж відповідей.


Що думаєте з цього приводу? Напишіть у коментарях.


Строк отримання критичності планують збільшити до 17 робочих днів


І, до речі, у зв’язку з тим, що цей Центр погоджуватиме рішення про критичність, строк отримання такого рішення збільшиться з 10 робочих днів до 17 робочих днів. Як ми всі знаємо, строків не дотримувалися і раніше, а зараз ще менше надії на дотримання строків, не дивлячись на те, що вони збільшені.


Але все ж таки дочекаємося опублікованого тексту, а згодом побачимо, як це працюватиме на практиці.


Висновки


  1. Координаційний центр матиме вплив на критерії критичності, надання та скасування статусу, а також збільшення ліміту бронювання понад 50%. Остаточні рішення залишатимуться за уповноваженими органами, але з урахуванням рекомендацій Центру.
  2. Для підприємств запропоновані зміни означають додатковий етап розгляду документів і довший строк отримання критичності.
  3. Водночас остаточні правила стануть зрозумілими після опублікування доопрацьованої постанови.


Інструмент кадровика:


Середня зарплата для бронювання


Читайте більше:


Броней може стати менше: працівників з відстрочками пропонують не враховувати у квоті, а критерії критичності – переглянути до 20 жовтня

Критерії критичності знову змінять до 20 жовтня: без рекомендації Координаційного центру рішення не ухвалять

85% чи 100%: Міноборони озвучило позицію щодо бронювання працівників ОПК

Кого не забронюють у жовтні 2026 року навіть на критичному підприємстві

Тетяна Донець

Експерт

Тетяна Донець

Адвокат, шеф-редактор kadroland, експерт з питань трудового права, військового обліку і бронювання

4

2227

30

32218

6

4123

8

8085

4

235

3

34

4

3557

4

282

3

170

5

863

3

2538

5

3820

5

573

6

2070

4

5009

4

3836

5

3284

7

707

2

108

4

1297

5

9046