Як зазначають фахівці Держпраці, ст. 22 Кодексу законів про працю України встановлює, що заборонено необґрунтовано відмовляти у прийнятті на роботу, тобто відмовляти без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.
Зокрема, на вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, зобов’язані письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати частині першій названої статті.
Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть бути встановлені законодавством.
А отже, особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися зі скаргою до органів державної влади та/або до суду.
Джерело: Держпраці
