Випробування не пройдене: звільняємо працівника

Під час укладення трудового договору працівнику часто-густо встановлюють випробувальний строк. Якщо протягом цього часу він не впорається зі своїми обов’язками, роботодавець має право його звільнити. Як правильно оформити таке звільнення та яких правил слід дотримуватися – розглянемо у статті.

1702

Підстава для звільнення

Підставу для звільнення працівника визначено п. 11 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Процитуємо її:

встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Нагадаємо, що правила встановлення строку випробування визначені ст. 26–28 КЗпП. Окрім того, в період дії воєнного стану чинна норма ч. 2 ст. 2 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136), згідно з якою в цей період умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

Детально про встановлення випробування при прийнятті на роботу ми писали у статті «Випробування при прийнятті на роботу: встановлення та оформлення результатів». А тут зосередимося на правилах і нюансах звільнення працівників, які не пройшли випробування.

Правила звільнення

Роботодавець, який бажає звільнити працівника через непроходження випробування, повинен дотримуватися правил, встановлених трудовим законодавством для цього виду звільнення. Наведемо їх далі.

Правило 1. Попередження працівника про звільнення

Роботодавець повинен письмово попередити працівника про звільнення за 3 дні до звільнення (ч. 2 ст. 28 КЗпП).

Наприклад, якщо плануєте звільнити працівника 20.09.2024, то письмово попередити його про таке звільнення Ви повинні не пізніше 17.09.2024.

Правило 2. Дотримання строків випробування

Звільнити працівника можливо тільки, якщо строк випробування ще не закінчився. Отже, перед тим, як приймати рішення про звільнення, переконайтеся:

чи дійсно цьому працівнику встановлювали випробування в трудовому договорі (про випробування зазначено у заяві працівника та наказі про прийняття на роботу);
чи не закінчився строк випробування, встановлений для працівника, який підлягає звільненню;
чи правильно було встановлено цей строк (не більше 3-х місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілкою, – 6 місяців; для робітників – не більше 1 місяця).

Також зазначимо, що до строку випробування не зараховують дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини (ст. 27 КЗпП). Наприклад, якщо працівник захворів, то період перебування на лікарняному не зараховують до строку випробування.

Правило 3. Звільнення можливе, якщо працівник дійсно не відповідає посаді

Підставою для звільнення за результатами випробування може бути лише невідповідність працівника посаді, на яку його прийняли на роботу. Тобто, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП не звільняють за порушення трудової дисципліни, для цього є інші підстави, передбачені КЗпП.

Цей момент чітко не прописано у КЗпП, але він випливає з судової практики. Правову позицію з цього питання Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях. Наприклад:

У цих судових рішеннях Верховний Суд зазначає:

Підставою для звільнення за результатами випробування може бути лише невідповідність працівника посаді, на яку він прийнятий.

Термін «невідповідність» означає, що підставою для звільнення не може бути порушення трудової дисципліни. За такі порушення працівник може бути звільнений на підставі відповідних статей КЗпП України, а не за результатами випробування.

Отже, підставою для звільнення за результатами випробування може бути тільки невідповідність працівника посаді, на яку він прийнятий…

З огляду на цю позицію, для звільнення працівника роботодавцю необхідно довести невідповідність працівника займаній посаді (виконуваній роботі), незважаючи на те, що звільнення на підставі п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП здійснюється за спрощеним порядком (на відміну від звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП). Але роботодавець повинен оформити документи, які підтверджуватимуть факт невідповідності працівника. Про документальне оформлення поговоримо нижче.

Правило 4. Вихідну допомогу не виплачують

На відміну від звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП (виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації), при звільненні на підставі п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП вихідну допомогу працівнику не виплачують. Нагадаємо, що перелік підстав для звільнення, у разі застосування яких працівнику повинні виплачувати вихідну допомогу, зазначено в ст. 44 КЗпП.

Правило 5. Звільнення з профспілкою не узгоджують

Роботодавцю не потрібно отримувати попередню згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 43 КЗпП).

Правило 6. Під час хвороби та відпустки працівника (не) звільняють?

Як передбачено ч. 3 ст. 40 КЗпП, не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.

Однак під час дії воєнного стану спрацьовує спецнорма ч. 1 ст. 5 Закону № 2136. Згідно з нею допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Документальне оформлення

З огляду на вищезгадані правила, при звільненні необхідно виконати наступні дії та відповідно оформити такі документи.

1. Зафіксувати невідповідність працівника документально.

У законодавстві не зазначено, які саме документи повинен складати роботодавець для фіксації факту виявлення невідповідності працівника посаді або роботі, яку він виконує. Але з практики (в тому числі судової) може йтися про будь-які документи, складання яких передбачено правилами документообігу у роботодавця, наприклад:

службові, пояснювальні або докладні записки. Їх може скласти безпосередній керівник працівника або ж інші працівники, які мали співпрацю з працівником, який підлягає звільненню;
акти, в яких зафіксовано факти порушень службових обов’язків працівника.

Порада. У документах, що фіксують факти невідповідності працівника, обов’язково зазначайте посилання на внутрішні документи, якими регламентовано обов’язки працівника: посадові інструкції, положення, накази тощо. Зазначайте конкретні пункти цих документів, які не було виконано (або виконано неякісно) працівником.

2. Попередити працівника за 3 дні до звільнення.

Форму попередження / повідомлення про звільнення законодавством не затверджено. Отже, складайте її у довільній формі із зазначенням всіх необхідних реквізитів, а саме:

прізвище, ім’я, по батькові працівника та його посада;
підстава для звільнення (п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП, встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування);
дата, якою буде звільнено працівника.

3. Видати наказ про звільнення.

Наказ про звільнення складається або за типовою формою № П-4 (затверджена Наказом Держстату від 05.12.2008 № 489) або у довільній формі із зазначенням усіх необхідних реквізитів, що відображені у типовій формі. Зазначте у наказі підставу для звільнення (п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП) – встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Також дайте посилання у наказі на документи, якими зафіксовано невідповідність працівника займаній посаді / виконуваній роботі, про які ми казали вище.

Ознайомте працівника з наказом під підпис.

4. Здійснити розрахунки з працівником.

У день звільнення роботодавець зобов’язаний здійснити з працівником повний розрахунок, а також видати йому (статті 47, 116 КЗпП):

копію наказу (розпорядження) про звільнення;
письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні;
трудову книжку (якщо вона зберігалась у роботодавця). Якщо трудова книжка зберігається у працівника, то запис про звільнення вноситься до неї на вимогу працівника (ч. 1 ст. 47 КЗпП).

Висновки

Звільнення працівника через непроходження випробування здійснюється на підставі п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Про звільнення за цією підставою роботодавець повинен попередити працівника за 3 дні до дати звільнення.
Перед звільненням роботодавцю необхідно документально зафіксувати факти невідповідності працівника займаній посаді / виконуваній роботі, а також переконатися в можливості звільнення, зокрема, чи не закінчився вже строк випробування та чи правильно він був встановлений.

Оксана КОВАЛЬЧУК, консультант з кадрових питань

Шаблони та зразки документів:

Завдання працівника на період проходження випробування

Трудовий договір укладається для систематичних робіт, а ЦПД – для виконання разових