Випробування при прийнятті на роботу: встановлення та оформлення результатів

1. Встановлення випробування
2. Строк випробування
3. Оформлення результатів випробування
4. Як документально оформити звільнення працівника, який не витримав випробування?
5. Висновки

Встановлення випробування

Якщо роботодавець хоче переконатися у професійній придатності потенційного співробітника, його здатності адекватно виконувати поставлені завдання та взаємодіяти з командою, то він може встановити випробування при прийнятті на роботу. Таке право роботодавцю надає ст. 26 Кодексу законів про працю України.

Варто відзначити, що, по-перше, встановлення випробування – це право роботодавця, а не обов'язок, тому він може вирішити не встановлювати випробування при прийнятті на роботу.

Встановлення випробування не тільки дає роботодавцю можливість краще оцінити потенціал працівника та його здатність виконувати посадові обов'язки, але і є корисним для роботодавця. У випадку, якщо працівник не впорався з випробуванням, роботодавець має право його звільнити. Але про це трішки згодом.

По-друге, випробування встановлюється за взаємною угодою між роботодавцем і працівником. Що ж це означає на практиці?

У ч. 1 ст. 26 КЗпП визначено: умова про випробування має бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Отже, якщо обидві сторони домовилися щодо умови про випробування, то ця умова обов'язково має бути зафіксована в наказі про прийняття на роботу. Підписуючи наказ, працівник погоджується з цією умовою.

Крім того, умова про встановлення випробування має міститися у трудовому договорі особи.

По-третє, є нюанс щодо того, кому можна встановлювати випробування. Існують певні категорії працівників, для яких законодавство забороняє встановлювати випробувальні періоди. Детальний перелік таких осіб можна знайти у ч. 3 ст. 26 КЗпП.

Отже, випробування не встановлюється при прийнятті на роботу, зокрема:

1. осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
2. молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
3. молодих спеціалістів після закінчення закладів вищої освіти;
4. осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
5. осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до законодавства;
6. осіб, обраних на посаду;
7. переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
8. осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
9. вагітних жінок;
10. одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
11. осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
12. осіб на тимчасові та сезонні роботи;
13. внутрішньо переміщених осіб.

Крім того, випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

В-четвертих, діють правила воєнного часу щодо встановлення випробування працівнику.

Держпраці нагадала у роз'ясненні роботодавцям особливості встановлення випробування під час дії воєнного стану.

Частиною 2 ст. 2 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

Тобто, випробування під час воєнного стану можна встановити особам з інвалідністю, неповнолітнім, внутрішньо переміщеним особам та іншим категоріям, для яких встановлювати випробування в мирний час заборонено на підставі ст. 26 КЗпП.

По-п’яте, до трудової книжки не вноситься запис про випробування (лист Мінпраці від 29.05.2007 № 126/13/133-07). Це означає, що робиться тільки стандартний запис про прийняття на роботу, наприклад: «Прийнятий на посаду менеджера з персоналу відділу кадрів».

Увага! В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю (ч. 2 ст. 26 КЗпП). Це означає, що працівник під час випробування має виконувати обов’язки, передбачені стандартною посадовою або робочою інструкцією. Зменшення окладу або зарплати тільки з причини випробування не допускається.

Строк випробування

У ст. 27 КЗпП зазначені строки випробування. Отже, строк випробування не може перевищувати:

1. для робітників – 1 місяць;
2. для інших категорій – 3 місяці (в окремих випадках за узгодженням з профспілкою – 6 місяців).

Зауважимо, роботодавець має повне право встановлювати випробування тривалістю, що менша за звичайно визначену. Проте, встановлювати строк, що перевищує регламентований ст. 27 КЗпП, заборонено, навіть якщо працівник згоден на подовження тривалості випробування.

Чи продовжується строк випробування в разі хвороби працівника?

У роз’ясненні Держпраці зазначає: якщо протягом періоду випробування працівник відсутній на роботі через хворобу, то строк випробування може бути продовжений на відповідну кількість днів, протягом яких працівник не працював.

Важливо зазначити, що такими причинами можуть бути не тільки тимчасова непрацездатність, але і відпустки без збереження зарплати, направлення на медичний огляд на весь робочий день та інші подібні обставини.

Отже, якщо працівник повідомив під час випробування про свою хворобу, необхідно видати наказ про продовження строку випробування та перенести граничну дату закінчення випробування на кількість днів, протягом яких працівник фактично не працював. Підставою для видання такого наказу буде лікарняний.

Оформлення результатів випробування

Якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що успішно пройшов випробування, і вже стає постійним співробітником. Наступне розірвання трудового договору буде проводитися вже на загальних підставах (ст. 28 КЗпП).

Увага! Після випробування, якщо працівник його пройшов, немає потреби видавати додаткові накази

Якщо працівник не витримав випробування, роботодавець має повідомити йому про це письмово за три дні до звільнення. В такому разі підставою для звільнення буде п. 11 ст. 40 КЗпП:

Зауважте, що у разі пропуску строку попередження, роботодавець втрачає підставу для звільнення згідно з п. 11 ст. 40 КЗпП, тому важливо дотримуватися встановлених термінів і процедур.

У ст. 28 КЗпП передбачається:

Щоб уникнути проблем з судом, роботодавцю необхідно обґрунтувати невідповідність співробітника посаді або виконуваній роботі. Наприклад, працівник під час випробування не виконував у повному обсязі або несумлінно виконував покладені на нього обов'язки відповідно до посадової інструкції. Це має буди документально підтверджено (акти, службові записки).

Як документально оформити звільнення працівника, який не витримав випробування?

В такому разі можна скласти наказ про звільнення або за типовою формою № П-4, затвердженою наказом № 489, або у довільній формі із зазначенням усіх необхідних реквізитів, які вказані у типовій формі. Крім того, оформляти наказ про звільнення слід з дотриманням вимог ДСТУ 4163:2020.

У наказі треба вказати причину і підстави звільнення з посиланням на п. 11 ст. 40 КЗпП та дату звільнення. З наказом необхідно ознайомити працівника під підпис

Зауважимо, що днем звільнення вважається останній день роботи (п. 2.27 Інструкції № 58).

У день звільнення роботодавець має видати працівнику наступні документи:

1. копію наказу (розпорядження) про звільнення. Зазначимо, що працівник, який звільняється, має поставити підпис про отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення (вказавши дату отримання);
2. письмове повідомлення про нараховані та виплачені працівнику суми при звільненні.

Крім того, на вимогу працівника слід внести запис про звільнення до трудової книжки (ч. 1 ст. 47 КЗпП).

Висновки

1. Законодавство не вимагає від роботодавця встановлювати випробування, але в тому разі, коли сторони домовились про це, воно обов'язково зазначається в наказі про прийняття.
2. Під час дії воєнного стану дозволено встановлювати випробування для будь-якої категорії працівників.
3. Строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілкою – шести. Натомість строк випробування для робітників не може перевищувати 1 місяця.
4. У випадку, коли працівник протягом строку випробування показав себе як сумлінний, відповідальний та професійний працівник, то він продовжує свою роботу. Якщо він не зміг відповісти вимогам роботи, роботодавець має право звільнити його за п. 11 ст. 40 КЗпП до закінчення строку випробування.

Шаблони та зразки документів:

Повідомлення працівнику про невідповідність займаній посаді під час випробувального терміну

Завдання працівника на період проходження випробування

Доповідна записка про невідповідність посаді за результатами випробування

Наказ про звільнення у зв'язку з встановленням невідповідності працівника займаній посаді протягом строку випробування

Наказ про скорочення строку випробування

Наказ про продовження строку випробування

Наказ про прийняття на роботу з випробувальним терміном

Статті та консультації на тему:

Наказ про прийняття на роботу з випробувальним терміном

Випробування не пройдене: звільняємо працівника

Надурочні роботи та робота у вихідні під час випробування

Випробувальний термін при переведенні з посади на посаду не встановлюють